Від самого початку широкомасштабного вторгнення рф українські воєнкомати опинилися в облозі – в облозі охочих захищати Україну від ворога.
Втім далеко не всі змогли здійснити цю мрію: природно – перевага надавалася тим, хто мав досвід армійської служби та бойових дій, пишуть Подробиці.
На станції техобслуговування в Богородчанах кипить робота. Автомеханіки та слюсарі “чаклують” над стареньким уазиком. Розповідають: його на ремонт віддали військові. Машина була на ходу, але в занедбаному стані. За кілька днів хлопці зробили із неї залізну красуню.
Відновили фароіскатель, тому що це потрібно для воєнних, Були нюанси по кузову, борт був сформований і вона була призначена для сільського господарства. І ми зробили власний каркас.
Після капремонту оновлений уазик – вирушить на фронт.
Андрій, волонтер:
Возити ранених, бо дозволяє кузов. Переміщатися не в бойові дії, бо вона не броньована.
Безкоштовно реанімовують стару техніку і ставлять на колеса з перших днів війни, розповідають чоловіки. В їхній команді майже сорок людей. До двадцять четвертого лютого один одного і не знали. Познайомилися у черзі до військкомату. І щоб не гаяти час, поки чекають своєї черги мобілізації, – вирішили ремонтувати машини для військових. Андрій віддав під це свою техстанцію.
Андрій, власник СТО, волонтер:
В мене тут сварки, болгарки, компресора. Металобаза. Все під руками. Що відбувається там на фронті. Там навіть то “Жигулі” воно для них робить роботу. Це вже ми робимо якусь допомогу, поки хлопці тренуються, бігають по окопах.
Андрій, волонтер:
Щоб не сидіти дома, ми от працюємо. Перший у нас був “Газ-66”, нам теж передали із воєнної частини, ми зробили повну бронь. Машина була із консервації. Вона була не ходова. Мотор удосконалили.
Як ремонтувати машини – дехто ще вчиться. Адже в мирному житті з автівками справи не мали. За професією – вони архітектори, фермери, підприємці… Так, Роман, приміром, програміст. За два місяці вже багато чого опанував.
Роман, волонтер:
Практики в мене не має із роботи автомобіля. Приїжджаю і помагаю чим можу. Малюю, трохи різав дошку, то що вмію робити дома. Розмальовую, можу щось подаю.
Аби забезпечити наших бійців транспортом – навіть купують автівки за власний кошт. Вже придбали дві. Мінівен після капремонту віддали у військкомат. А ось бус – готують на передову. Зараз саме вдягають його у броню. З матеріалом частково допомагають небайдужі місцеві жителі.
Це макет як ми бронюємо цей автомобіль. Дошка з Франції, бочок нам передали. Дві дошки і потім гума з ризини із фури дуже міцна.
З таким захистом, запевняють волонтери, автомобіль витримає обстріл зі стрілецької зброї.
Михайло, волонтер:
Ми пробували, прострілювали із 50 метрів. І воно не бере. Так що його можна в будь-яких напрямках направляти. Чи возити поранених, чи може опергрупа якась їздити.
Хлопці кажуть: одним ремонтом машин їхня допомога не обмежується. Вони організували в селищі пошиття балаклав, розгрузок та чехлів на саперні лопатки. Також возять на передову гуманітарну допомогу.
