Через три місяці війни Росія досягла лише локальних успіхів на Донбасі, ані військові, ані дипломатичні переможні перспективи не проглядаються, пише у своїй колонці російський історик Андрій Зубов.
У лютому російська влада чекала на капітуляцію України за кілька днів, але цього не сталося. Армії РФ довелося відійти від Києва й Чернігова, залишити спроби взяти Миколаїв, Харків та Одесу. Взяття Маріуполя після 84-денної облоги мало змінило ситуацію стратегічно, а на Донбасі почалися запеклі бої, зазначив історик.
«Ці бої нагадують чи то Курско-Орловську дугу, де видихнувся і провалився німецький наступ [під час Другої світової війни], чи нескінченні бої в північно-східній Франції протягом чотирьох років Першої світової війни — бої, що знекровили центральні держави і завершилися їх нищівною поразкою на чужій території. Німеччина підписала Комп’єнську капітуляцію [1918 року], коли жодного солдата Антанти не було на її землі. Чекати, що вже виснажена війною і залишена в повній ізоляції Росія витримає цю тяжку позиційну війну і, тим більше, досягне в ній переможного успіху — немає жодних підстав», — заявив він.
Навіть вихід російських військ до західних кордонів Донецької та Луганської областей, на думку Зубова, не покращить військові чи дипломатичні перспективи перемоги у війні.
«Друга лінія оборони української армії давно підготовлена та вдосконалюється щодня, нова і все потужніша зброя прибуває в Україну із Заходу, резервісти проходять посилені тренування. А мотивація на боротьбу з агресором не зникає в українців у міру виснаження війною, а лише посилюється. Зафіксувати вічне перемир’я на лінії припинення вогню — як у Кореї та багато в чому через сумний досвід Кореї — тут не вдасться. Тим більше, у Кореї була все ж таки війна громадянська, а тут — класична міждержавна, і агресор давно засуджений Генеральною Асамблеєю ООН. Зараз я бачу для Росії не перспективу перемоги, а перспективу крайнього виснаження людських, військових та господарських ресурсів без надії на їхнє швидке відновлення», — написав автор.
Якщо ж українській армії вдасться зібрати необхідні ресурси для наступу, небезпека поразки і навіть розвалу військово-політичного механізму Росії зросте у багато разів, вважає історик.
«За цих обставин я вважав би єдиним розумним виходом для нинішнього керівництва Росії визнати рішення почати війну з Україною помилковим, негайно сісти за стіл переговорів і бути готовим на великі поступки задля збереження решти. Так би вчинив будь-який розумний правитель у будь-якій країні у будь-яку епоху», — додав Зубов, наголосивши, що «уперте відстоювання помилкового рішення ніколи, нікого до добра не доводило, ні до чого доброго не приведе і цього разу».
