21 червня 2022 року депутати Верховної ради України ухвалили зміни до митного та податкового кодексів, що передбачають пільги для учасників індустріальних парків. Прихильники законопроєкту запевняють, що нововведення допоможуть відновити промисловість після перемоги України у війні, а противники — що такі зміни є шляхом до корупції та арбітражу.
Кореспонденти Суспільного поспілкувалися з обидвома сторонами, а також з’ясували, як цими пільгами можуть скористатися підприємці, яким чином вони вплинуть на розвиток громад, а також як працюють приватний та комунальний індустріальні парки на Івано-Франківщині.
Що таке індустріальний парк і які пільги мають його учасники
Згідно з українським законодавством, індустріальний парк — це ділянка, до якої підведені мережі та дороги. Також на ній можна збудувати приміщення, проте це, зі слів авторів законопроєктів, не обов’язково. Такі території максимально облаштовані для того, щоб підприємство змогло якомога швидше розпочати свою роботу.
Учасники індустріального парку мають певні пільги. Восени 2021 року нардепи проголосували за те, що інвестори, які розпочнуть роботу в межах індустріальних парків, можуть отримати відшкодування з державного бюджету за під’єднання та добудову необхідної інфраструктури, а також компенсацію кредитної відсоткової ставки. Щороку, розповідає автор законопроєкту, нардеп Дмитро Кисилевський, Кабмін мав планувати не менше двох мільярдів гривень на розвиток індустріальних парків в Україні.
“Індустріальний парк розв’язує три головні проблеми, з якими стикається промисловий інвестор: під’єднання до мереж, проблему землі та вартості виробничого обладнання”, — пояснює депутат.
21 червня 2022 року Верховна рада України ухвалила додаткові пільги для учасників індустріальних парків. Зокрема, інвестори не платитимуть імпортне ПДВ та мито за виробниче обладнання. Проте це обладнання впродовж п’яти років повинне залишатися на території індустріального парку — продавати його чи здавати в оренду підприємці не зможуть. Також інвестори можуть не платити податок на прибуток протягом 10 років, проте ці гроші вони зобов’язані реінвестувати в розвиток парку. Крім того, пільги за окремими місцевими податками учасникам парку може надати місцева влада. Ці пільги, розповідає Дмитро Кисилевський, на відміну від тих, за які нардепи проголосували восени, не потребують грошей з місцевих чи державного бюджетів.
“Два закони, які ми нещодавно ухвалили, передбачають податкові і митні стимули, що працюють незалежно від того, є в бюджеті гроші чи немає. Тому вони більш універсальні, ніж попередні”, — каже Дмитро Кисилевський.
Які переваги отримує громада, якщо в ній запрацює індустріальний парк
Більшість індустріальних парків, зареєстрованих в Україні, працюють лише “на папері”, говорить Дмитро Кисилевський. Пільги, які отримають резиденти, допоможуть відновити активність в індустріальних парках. Крім того, в громадах, де існуватимуть такі промислові простори, побільшає робочих місць, а 1 долар державних інвестицій в інфраструктуру парку дозволить залучити 5-6 доларів приватних інвестицій.
“1 гектар повноцінно завантаженого індустріального парку створює приблизно 50 робочих місць. Відповідно, якщо громада має 60 га під індустріальний парк, то там можуть влаштуватися 3 000 працівників. Далі голова громади вирахує бодай середню зарплату, яка є в регіоні, і розуміє, скільки грошей він залучить у місцевий бюджет”, — пояснює Дмитро Кисилевський.
Ухвалені податкові та митні пільги підтримує й Асоціація міст України. Керівник Івано-Франківського осередку Юрій Стефанчук каже, що завдяки додатковим робочим місцям, які створюватимуть у промислових парках, місцеві бюджети поповнюватиме податок на доходи фізичних осіб. Він додає, половина громад Прикарпаття може облаштувати на своїй території індустріальний парк.
“У цьому законопроєкті щодо податкових пільг є звільнення органу місцевого самоврядування від податку на прибуток з умовою, якщо ці гроші частково повернуть у розвиток самого підприємства. Таким чином підприємство розширюватиметься, збільшуючи свої виробничі потужності, або найматиме додаткових працівників, наповнюючи бюджет і сплачуючи ПДФО”, — розповідає Юрій Стефанчук.
Як працює приватний індустріальний парк в Івано-Франківську
Автори законопроєкту кажуть, що зараз в Україні є декілька успішних індустріальних парків — у Вінниці, Львові та Білій Церкві. Журналісти Суспільного поспілкувалися з представником приватного індустріального парку в Івано-Франківську. Загальна площа локації — 19,2 га.
Цей парк розташований на місці старого арматурного заводу. У 2019, розповідає керівник зі співпраці з потенційними клієнтами Володимир Чепига, працівники почали відновлювати цю територію за гроші приватних інвесторів. Зараз резиденти парку займають 50% території.
“Ми є дуже цікавими для потенційних клієнтів тому, що розв’язуємо за них дуже багато проблем. Фактично вони отримують готове приміщення, в яке просто завозять своє обладнання, меблі, і одразу починають працювати. Жодних капіталовкладень, витрачання часу на ремонти”, — розповідає Володимир Чепига.
У парку функціонують 28 підприємств. Це — і виробництва, і логістичні термінали, і склади. Загалом тут влаштовані приблизно 1 000 працівників. Резидентами парку є і релоковані підприємства, і нові бізнеси.
“Ми — за індустріальні парки, але щоб вони дійсно працювали. Це — гарна ідея, щоб відновлювали старі заводи, створювали нові бізнеси, робочі місця, сплачували податки в місцеві бюджети і розвивалися”, — говорить Володимир Чепига.
Що кажуть противники нових податкових та митних пільг для учасників індустріальних парків
Противники податкових та митних пільг кажуть, що такі преференції — крок до корупції та арбітражу. Аналітик центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Роман Нейтер вважає, що податкові стимули не впливають на рішення інвесторів розпочинати бізнес чи ні. Натомість, згідно з даними Європейської Бізнес Асоціації, у 2020 році основними перешкодами для іноземних інвестицій в Україну стали недовіра до судової системи та розповсюджена корупція.
“Коли ми надаємо додаткові пільги, то щоразу створюємо додаткові корупційні ризики. В нас є численні свідчення того, що податкові стимули не призводять до індустріальних парків, вони не впливають на рішення інвестувати чи не інвестувати, якщо йдеться про іноземні компанії. Натомість, якщо ти створюєш в окремо взятому регіоні особливу податкову систему, то локальний бізнес, який вже працює в цій країні, переїжджає в ці регіони. Відповідно, ми не отримуємо нового бізнесу, а велику частку релокованого”, — пояснює фахівець.
Роман Нейтер додає, що в індустріальних парках не розпочинатимуть роботу нові підприємства, які створюватимуть додаткові робочі місця, а переїжджатимуть вже створені виробництва.
“Ти можеш завезти своє обладнання на територію індустріального парку і воно буде дешевшим, ніж якщо ти завезеш його в сусіднє село. Економічною мовою це називається арбітраж. Нерівні умови гри на двох різних ділянках. У тебе виникає стимул перевезти це більш дешеве обладнання на податкову територію”, — пояснює Роман Нейтер.
Успішного прикладу роботи індустріального парку в Україні не було, каже Роман Нейтер. Раніше, з його слів, це була “чорна діра” для бюджету й економіки. Про це говорить і народний депутат України Ярослав Железняк.
“Треба іноді вивчати економічну історію. Експрем’єр-міністр Юлія Тимошенко в 2005 році мала таку саму проблему — існування спеціальних економічних зон-офшорів. Я вдячний їй за те, що вона скасувала цю податкову яму, яку використовували всі, щоб ухилятися від сплати податків. Ми зараз цим законом повертаємо те саме”, — сказав депутат під час виступу на пленарному засіданні ВРУ 21 червня.
Крім того, з його слів, в Україні було п’ять податкових систем. Пільги, які ухвалили депутати, створили шосту систему. За даними Європейської Бізнес Асоціації, складне податкове адміністрування — на шостому місці серед перешкод для іноземних інвестицій в Україну.
“Через таку кількість систем та пільг Податковий кодекс став настільки фізично великим, що ним легше вбити, ніж його прочитати. Як і їхнє адміністрування. Ми справді вважаємо, що це нормально, коли в країні одночасно існує стільки податкових систем та пільг? Справді віримо, що інвестиції не з’являються через те, що немає ще додаткової пільги? А, може, все ж таки судова система, бюрократія та корупція є проблемами?” — написав Ярослав Железняк.
Досвід комунального індустріального парку “Долина” на Івано-Франківщині
У Міністерстві економіки України зареєстровані понад 50 індустріальних парків в різних областях країни. Один із них — “Долина”, який Долинська міська рада створила в 2013 році. Його площа складає 27 га.
До території парку, розповідає заступник голови громади Віктор Громиш, підвели електропостачання, водопостачання, водовідведення і газ. Також облаштували під’їзну дорогу, а зараз розробляють проєкт розвантажувальної станції, яку планують побудувати поблизу залізниці. Проте з 2013 року на територію парку не заїхало жодне підприємство.
“Були державні програми, які гарантували державні гроші на створення логістичних складів, приміщень, площ. Ми знаємо, що жоден із цих грантів не був профінансований в жодному індустріальному парку. Всюди були вкладені приватні гроші, громада тільки сприяла залученню цих підприємств. Можливості у громади вкласти такі гроші, що передбачалися в державних програмах, немає”, — розповідає Віктор Громиш.
Зараз представники громади ведуть перемовини з кількома підприємствами, які готові розпочати роботу на території цього індустріального парку. Якщо вони погодяться, то їм потрібно буде покосити траву, викорчувати кущі, вирівняти територію, підвести комунікації всередину індустріального парку і тоді розпочинати роботу.
“Великі підприємства, про які я казав, рахують трудовий ресурс, вкладення для проведення комунікацій, логістику. Тут — багато факторів. Ми не можемо впливати на бізнеси й казати: “Ви йдіть до нас”. Ми їх запрошуємо і допомагаємо, чим можемо”, — говорить Віктор Громиш.
