Долинським районним судом Івано-Франківської області 05 липня 2022 року визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 Кримінального кодексу України та засуджено до 7 років позбавлення волі сорокап’ятирічного максимівчанина, який розізлився через не принесений алкоголь товаришем і завдав йому тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті.
Про це пише повідомляє Долинський районний суд, передає Правда.іф.
Така кривава драма мала місце 19 лютого 2022 року близько 19:00 години у с. Максимівка Вигодської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області.
Як встановив суд, обвинувачений прийшов до сусіда додому цього дня близько 10 години, де разом розпивали алкоголь. Відтак в обідню пору до них приєднався і потерпілий, який час від часу проживав у тому ж будинку.
Отримавши 1000 гривень від обвинуваченого потерпілий мав піти у магазин та придбати ще спиртного для продовження застілля, однак цього не зробив, а повернувся додому ввчері без алкоголю, грошей та ще й п’яним. Це і стало причиною конфлікту двох сусідів, які фактично проживали «через хату».
Внаслідок умисного нанесення ударів потерпілому в ділянки голови йому було спричинено тяжкі тілесні ушкодження і на місці події настала смерть потерпілого, зокрема від механічної асфіксії через закриття дихальних шляхів кров’ю в результаті закритої черепно-мозково-лицьової травми.
У судовому засіданні обвинувачений частково визнав свою вину та пояснив, що цього дня близько 14-15 години прийшов потерпілий. Він дав йому тисячу гривень на алкоголь, який той повинен був купити. Проте товариш довго не повертався з магазину, а коли прийшов нічого не приніс, був п’яний, тому між ними виник конфлікт. Спершу він взяв його двома руками та потянув до себе, нанісши йому 2-3 удари долонею по обличчі. Від цього потерпілий упав між диваном та столом. Після цього він піднявся і їхній конфлікт продовжився посередині кімнати. Вони удвох упали головами до дверей: він був унизу, потерпілий – зверху. Тоді вони припіднялись, після чого він знову наніс кілька ударів потерпілому по обличчі, голові, верхній частині тіла, від яких останній знову впав. У такому стані залишив потерпілого, а сам пішов додому.
Наміру позбавляти його життя він не мав. Вони товаришували з дитинства, ніколи між ними конфліктів не було, тому дуже шкодує про те, що сталось.
Оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, доведена повністю, оскільки нанесення ним потерпілому тяжких тілесних ушкоджень шляхом завдання декількох ударів, які носили активний характер, кулаками, підтвердженням чого є наявність тілесних ушкоджень на тильних поверхнях кистей його рук, у ділянку голови потерпілого має причинно-наслідковий зв’язок зі смертю останнього. При цьому, дані про кількість, характер та локалізацію утворенння тілесних ушкоджень свідчать про те, що обвинувачений передбачав і бажав настання наслідків у виді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, тобто діяв щодо первинних наслідків з прямим умислом. Щодо спричинення смерті потерпілому, то має місце необережна форма вини обвинуваченого, оскільки завдаючи потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, обвинувачений не передбачав можливість настання смерті потерпілого, але повинен був і міг це передбачати. Таким чином, дії обвинуваченого суд кваліфікував за ч. 2 ст. 121 КК України.
Так як обвинувачений вчинив злочин, об’єктом якого є життя та здоров’я людини, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно за місцем проживання, офіційно не працевлаштований, суспільно корисною діяльністю не займається, до кримінальної відповідальності притягується вперше, його щире каяття, зважаючи на те, що злочин вчинений у стані алкогольного сп’яніння, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання в мінімальному розмірі, встановленому санкцією ч. 2 ст. 121 КК України.
Фото ілюстративне
