У 2022 році Росія використовувала в Україні як запаси старих касетних боєприпасів, так і нещодавно розроблені.
За шість місяців війни в Україні збройні сили РФ використали щонайменше два нові типи касетних боєприпасів та кількасот разів застосували їх проти цивільного населення. Про це йдеться у звіті Коаліції з касетних боєприпасів (Cluster munition monitor), опублікованому організацію Human Rights Watch. Він буде представлений країнам, які беруть участь у 10-й щорічній зустрічі Конвенції з касетних боєприпасів в ООН у Женеві з 30 серпня по 2 вересня.
У щорічному звіті задокументоване широке використання Росією проти цивільного населення касетних боєприпасів після повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого. Це спричинило сотні жертв та пошкодило будинки, лікарні та школи.
«Упродовж 2021-2022 років Росія продовжувала виробляти нові касетні боєприпаси, її збройні сили застосовували як раніше вироблені, так і щонайменше два нових типи касетних боєприпасів в Україні у 2022 році» – йдеться у повідомленні.
Попередні дані свідчать про щонайменше 689 жертв серед цивільного населення під час використання касетних боєприпасів лише за першу половину 2022 року. Це на 300% більше, ніж у 2021 році. При цьому, ця цифра може бути значно вищою, адже в розпал гарячої фази війни неможливо оперативно отримати та опрацювати відповідну інформацію.
«Широке використання Росією в Україні заборонених міжнародним стандартом касетних боєприпасів демонструє відверту зневагу до життя людини, гуманітарних принципів та норм права», — підкреслила Мері Варехем, редактор політики заборони Cluster Munition Monitor 2022 і Директор із захисту прав людини Human Rights Watch (HRW).
У звіті підкреслюється, що нині Україна — єдина країна у світі, на території якої у бойових діях використовуються касетні боєприпаси. В решті країн уряди з різним ступенем активності здійснюють ліквідацію залишків таких боєприпасів.
За шість місяців війни липня Росія застосувала касетні боєприпаси у 10 із 24 регіонів України. У свою чергу, українська армія застосовувала такі снаряди щонайменше тричі – у Донецькій, Харківській та Херсонській областях, пишуть автори документа.
У 2021 році в усьому світі було зареєстровано 149 нових втрат від касетних боєприпасів, у яких загинуло 59 і було поранено 90 людей. Усі жертви були спричинені залишками касетних боєприпасів на місцях колишніх боїв. Переважна більшість з постраждали та загиблих — цивільні. Дві третини всіх постраждалих від залишків боєприпасів — діти. Згідно з результатами дослідження, в останній рік кількість постраждалих від касетних бомб зменшилась, у 2022 це досягнення буде знівельоване через війну в Україні.
Касетні боєприпаси можуть випускатися з артилерії, ракет та мінометів або скидатися з літаків. Зазвичай вони відкриваються у повітрі, розкидаючи кілька бомб на великій площі. Багато з них розриваються не одразу, тож можуть калічити і вбивати мешканців упродовж багатьох років, поки не будуть знешкоджені й знищені.
