У стані російських окупаційних військ, які перебувають в Україні, спостерігається не тільки панічний настрій через контрнаступ ЗСУ, але й неабияке пригнічення через вкрай жорсткі дії загороджувальних загонів.
Складаються вони здебільшого з кадировців, які ніколи не характеризувалися нормальним людським ставленням до будь-кого.
За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, після бліцкригу на Харківщині та погіршення ситуації для окупаційних військ на Херсонщині дії кадировських найманців достатньо серйозно змінили свій характер, передає Правда.іф.
Якщо раніше підлеглі дона з’являлися на другій лінії фронту достатньо часто, то вже наприкінці вересня побачити їх там стало майже неможливо.
Зрозумівши, що українські військові можуть прорвати фронт та просуватися повз позиції російського війська, кадировці вирішили не ризикувати своїм життям та мінімізувати ризики.
Можуть зґвалтувати, аби підвищити бойовий дух
- Звісно, від своїх обов’язків наганяти на росіян, бурятів, тувінців та інших смертників панічний страх, кадировці не відмовилися. Вони просто змінили підходи.
- Аби бородатих тіктокерів боялися більше, ніж високоточних снарядів та бійців ЗСУ, найманці чеченського царька вирішили замінити розстріли потенційних дезертирів на інше покарання. Якщо раніше кадировці застосовували децимацію чи просто вивозили деяких “п’ятисотих” з позицій для вбивства десь подалі від лінії фронту, то зараз вони підвищують моральний дух орди в інший спосіб.
- Відтепер кадировці почали приїжджати до штабів підрозділів, в яких особовий склад відмовляється тримати оборону чи наступати на українські позиції. Туди ж на вимогу тіктокерів привозять по 10-20 вояк, які “проявили боягузтво”. Замість погроз вбивством, побиття чи просто “виховальної бесіди” про те, як потрібно захищати батьківщину, кадировці почали ґвалтувати солдатів путіна у якості покарання.
- Таке покарання, яке зачасту є превентивним, застосовують не тільки щодо мобілізованих на Донбасі, але й до загонів кадрових військ ЗС Росії. Від зґвалтування рятують лише погони, адже офіцерів “дони” не чіпають.
Скарги на сексуальне насильство, яке скоїли кадировські злочинці, представники ВСП та керівники підрозділів від “ваньок” не приймають. Ба більше, працівникам медичних служб наказали не надавати допомогу постраждалим від кадировців, а також не оформлювати факт нанесення ним пошкоджень документально.
Звісно ж, казати про те, що найманців із загону “Ахмат” взагалі немає поблизу зони бойових дій, не можна. Вони й надалі присутні на деяких ділянках фронтів на другій чи третій лінії, де слідкують за тим, аби ніхто з орди не відступав назад, розстрілюють тих, хто покидає позиції без наказу. Але якщо раніше на кілометрі фронту чергувало по 10 – 20 кадировців, зараз ця кількість зменшилася щонайменше вдвічі.
Інструктують мобілізованих з Росії побиттям та обіцянками катувань
Після оголошення Путіним мобілізації, у загонів, що підпорядковуються зраднику Ічкерії, з’явилися нові функції – мотивувати нове гарматне “м’ясо” віддати своє життя за ідеї бункерного диктатора.
Після прибуття угруповань “чмобіків”, їх коротко інструктують російські командири, після чого слово беруть представники “Ахмату”. Вони уже без натяків пояснюють, що мобілізованих відправляють на забій, але найкращим виходом для них буде смерть на полі бою. Мовляв, у випадку втечі їх вважатимуть зрадниками батьківщини, які “гірше за бандерівців”. Мобілізованих залякують найжорстокішими розправами, зґвалтуваннями та катуваннями у випадку, якщо ті проявлять непокору.
Командири відсиджуються у приватних будинках подалі від фронту
Особовий склад майже всіх російських підрозділів, які беруть участь у бойових діях, перебувають на передовій практично без зв’язку з командуванням. Взводами на місцях керують подекуди старші солдати, а сержанти, капітани та всі інші старші за званням воліють бути в глибокому тилу. Всі вони, як і кадировці, живуть у зручних приватних будинках, які “віджали” у місцевих жителів.
Всі ці факти неабияк демотивують загарбників та понижують їх здатність до опору захисникам України. Однак через тотальну безкарність загородзагонів кадировців росіяни бояться більше, ніж ЗСУ. Через що й відправляються у пекло без шансів на виживання.
