На щойно розмінованій території, під звуки вибухів артснарядів, з досвіта до сутінок і незалежно від погоди — за таких умов майстер Коломийської дільниці служби ліній електропередач “Прикарпаттяобленерго” Микола Гаврилюк разом із колегами-енергетиками допомагали відновлювати електропостачання на деокупованій Миколаївщині.
Про досвід, який отримав під час роботи на Півдні, труднощі, з якими стикалися його та інші бригади енергетиків, а також про те, чому варто адекватно і терпляче ставитися до проблем зі світлом, Микола розповів Суспільному.
“Працювати можна було тільки після мінерів”
На Миколаївщину з Коломиї майстер Микола Гаврилюк, п’ятеро електромонтерів, два водії та машиніст вирушили 23 листопада 2022 року. 25 листопада бригада прикарпатських енергетиків приїхала в Миколаїв. У місті жили в дитячому садку. До місця роботи потрібно було добиратися півтори години, тому енергетики вирушали ще затемна — о 6:30-7:00.
Микола каже, що він з колегами відновлювали лінії, які проходять на межі Миколаївської та Херсонської областей.
“Працювати можна було тільки після мінерів, спеціальних служб. Під час роботи треба було звертати увагу, щоб не зайти за загороджувальну стрічку, щоб хлопці не забулися, не відійшли в бік. Було дуже багато ризиків”, — розповідає енергетик.
Він додає, що доводилося працювати на доволі значній висоті.
“Перед тим, як світло потрапляє в оселю, воно мусить пройти певні стадії. Перша стадія — це передача енергії по високовольтних лініях від великих підстанцій. В нас таких в області немає, але весь Південь і Схід заживлені по високих лініях — 150 кВ. Це висота — приблизно 25-26 м”, — пояснює Микола Гаврилюк.
“Вибухи було чути стабільно”
Микола Гаврилюк пригадує, що до місця роботи бригади часто долунювали звуки вибухів.
“Ми були на полі. І це нас рятувало, бо на полі було безпечніше, ніж у місті. Обстріли в понеділок, вівторок, середу — стабільно. Але стріляла артилерія, яка до нас дістати не могла, бо ми були від лінії фронту за 30-40 км. Вибухи було чути стабільно”, — розповідає енергетик.
Перша напруга для Херсона
25-26 листопада, коли коломийська бригада допомагала колегам з Миколаєва, в Херсон подали першу напругу.
“З’єднали дві-три лінії 150 кВ в одну, щось підлатали, щось підняли з чого було. Обійшли всі підстанції, бо вони всі там розбомблені, зрівняні із землею. Завдяки цій напрузі заживили теплові станції, водоканал”, — розповідає Микола Гаврилюк.
Робочий день завершувався для прикарпатських енергетиків із заходом сонця — приблизно о 16:00 вони збиралися і поверталися у Миколаїв.
Після роботи в полі, на межі Миколаївщини і Херсонщини, бригаду відрядили у Снігурівку. У місті працювали добу.
“У Снігурівці допомагали нашим колегам з Черкащини, Хмельниччини, Львівщини, Житомирщини та Миколаївщини відновлювати лінії на 35 кВ. Там люди три тижні сиділи без світла. За два-три дні туди подали світло. Зараз там працюють наші колеги”, — говорить Микола Гаврилюк.
“Доведеться ще трохи потерпіти”
Коломийський енергетик пояснює, чому навіть у тих регіонах, куди не “прилітало”, все одно немає світла.
“Вся енергосистема в Україні пов’язана між собою. Відповідно, якщо в якомусь регіоні є нестача потужностей, вона розподіляється на всю Україну. До цього треба ставитися адекватно, з розумінням. Доведеться ще трохи потерпіти. Енергетики працюють. Коли людина цілий день на вітрах, на морозі працює, старається, приходить додому і там також немає світла, їй теж сумно, але треба терпіти”, — каже Микола Гаврилюк.
