Через 10 років правління Сі стало зрозуміло, що його важливо сприймати серйозно. Пише Главком
Китайський лідер Сі Цзіньпін заявив, що готується до війни. У березні на щорічному засіданні китайського парламенту і його вищого політичного консультативного органу Сі порушив тему готовності до війни у чотирьох окремих промовах, в одній з яких закликав своїх генералів «наважитися воювати». Китайський уряд оголосив про збільшення на 7,2% оборонного бюджету, який подвоївся упродовж останнього десятиліття, а також про плани зробити країну менш залежною від іноземного імпорту зерна. В останні місяці Пекін оприлюднив нові закони про військову готовність, нові бомбосховища в містах по той бік Тайванської протоки та нові офіси «Національної оборонної мобілізації» по всій країні.
Наразі ще зарано говорити, що напевно означають ці події. Конфлікт не є визначеним чи неминучим. Але щось таки змінилося в Пекіні, і цього політики й бізнес-лідери в усьому світі не можуть дозволити собі ігнорувати. Якщо Сі каже, що готується до війни, було б нерозумно не повірити йому на слово.
Привиди, що плачуть, вороги, що тремтять
Перша ознака того, що цьогорічні засідання Всекитайських зборів народних представників і Китайської народної політичної консультативної ради – відомі як «двосесійні», оскільки обидва органи засідають одночасно – можуть не бути звичайними, з’явилася 1 березня 2023 року. Тоді головний журнал Комуністичної партії Китаю (КПК) опублікував есеї під назвою «Під керівництвом Сі Цзіньпіна, який думає про зміцнення армії, ми переможно просуватимемося вперед». У публікації під назвою «Цзюнь Чжен» (омонім до «військового уряду», що, можливо, означає вищий військовий орган Китаю, Центральну військову комісію) стверджується, що «модернізація національної оборони і збройних сил має бути прискорена». Есей також закликав до інтенсифікації військово-цивільного синтезу – політики Сі, яка вимагає від приватних компаній і цивільних установ служити військовій модернізації Китаю. Використовуючи промову, яку Сі виголосив перед військовими лідерами Чінсе в жовтні 2022 року, в есеї можна зауважити ледь завуальовані уколи в бік Сполучених Штатів: «Перед обличчям воєн, які можуть бути нав’язані нам, ми маємо говорити з ворогами мовою, яку вони розуміють, і використовувати перемогу для завоювання миру й поваги. У нову епоху Народна армія наполягає на застосуванні сили для припинення бойових дій. …Наша армія славиться тим, що добре вміє воювати і має сильний бойовий дух. За допомогою проса і гвинтівок («Просо і гвинтівки» – фраза з лексики Мао Цзедуна, якою він описав тодішній рівень постачання харчами та зброєю Народно-визвольної армії Китаю) вона перемогла гомінданівську армію, оснащену американською технікою. На корейському полі бою розгромила до зубів озброєного ворога номер один у світі і здійснила могутні та величні баталії, які шокували світ і змусили плакати привидів та богів».
Китайський уряд подвоїв оборонний бюджет упродовж останнього десятиліття
Ще до публікації статті з’явилися ознаки того, що китайські лідери можуть планувати можливий конфлікт. У грудні Пекін оприлюднив новий закон, який дозволить Народно-визвольній армії Китаю (НВАК) легше активувати свої резервні сили та інституціоналізувати систему поповнення бойових підрозділів у разі війни. Такі заходи, як зазначають аналітики Лайл Голдштейн і Натан Вехтер, свідчать про те, що Сі, можливо, виніс уроки щодо військової мобілізації з невдач російського президента Владіміра Путіна в Україні.
Закон про військових резервістів – не єдина законодавча зміна, яка натякає на підготовку Пекіна до війни. У лютому 2023 року вищий дорадчий орган Всекитайських зборів народних представників ухвалив рішення «Про коригування застосування деяких положень кримінально-процесуального законодавства щодо військових у воєнний час», яке, за повідомленням державної газети «Женьмінь жибао», надає Центральній військовій комісії повноваження коригувати правові норми, зокрема «юрисдикцію, захист і представництво, примусові заходи, подання справ, розслідування, обвинувачення, судовий розгляд і виконання вироків». Хоча неможливо передбачити, як це рішення буде використано, воно може стати зброєю для переслідування осіб, які виступають проти поглинання Тайваню. НВАК також може використати його для того, щоб заявити про свою юрисдикцію над такою територією, як Тайвань. Пекін може використати це рішення і для того, щоб змусити його підтримувати китайськими громадянами під час війни.
Починаючи з грудня минулого року, уряд КНР по всій країні відкрив безліч офісів з мобілізації (рекрутингових центрів), у тому числі в Пекіні, Фуцзяні, Хубеї, Хунані, Внутрішній Монголії, Шаньдуні, Шанхаї, Сичуані, Тибеті і Ухані. Водночас, за повідомленнями китайських державних ЗМІ, у містах провінції Фуцзянь, яку від Тайваню розділяє протока, почали будувати або модернізовувати бомбосховища і щонайменше одну «лікарню швидкої допомоги воєнного часу». У березні в кількох містах провінції Фуцзянь почали забороняти доступ до урядових вебсайтів із закордонних IP-адрес, можливо, з метою перешкодити відстеженню підготовки Китаю до війни.
Внутрішня воля Сі
Якщо ці події натякають на зміну в мисленні Пекіна, то дводенні дебати на початку березня лише підтвердили це. Серед пропозицій, які обговорювалися на Китайській народній політичній консультативній конференції – дорадчому органі – був представлений план створення «чорного списку» активістів і політичних лідерів Тайваню, які виступають за незалежність. План, запропонований популярним ультранаціоналістичним блогером Чжоу Сяопіном, дозволяв би вбивати осіб, внесених до цього списку, включно з віцепрезидентом Тайваню Вільямом Лай Чінте, якщо вони не змінять своєї поведінки. Пізніше Чжоу повідомив гонконгській газеті Ming Pao, що його пропозиція була схвалена конференцією і «передана відповідним органам влади для оцінки й розгляду». Пропозиції, схожі до пропозиції Чжоу, не з’являються випадково. У 2014 році Сі похвалив Чжоу за «позитивну енергію» його виступів проти Тайваню та США.
На дводенних зустрічах прем’єр-міністр Лі Кецян, який йде у відставку, оголосив про військовий бюджет на 2023 рік у розмірі 1,55 трильйона юанів (приблизно $224,8 млрд), що на 7,2% більше, ніж минулого року. Лі також закликав до посиленої «підготовки до війни». Західні експерти вже давно вважають, що Китай занижує свої витрати на оборону. Наприклад, у 2021 році Пекін заявив, що витратив на оборону $209 млрд, але Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру назвав справжню цифру – $293,4 млрд. Навіть офіційна китайська цифра перевищує військові витрати всіх тихоокеанських союзників США разом узятих (Австралії, Японії, Філіппін, Південної Кореї і Таїланду), і можна з упевненістю стверджувати, що Китай витрачає значно більше, ніж заявляє.
Але найбільш промовистими моментами дводенних зустрічей були виступи самого Сі. Китайський лідер виголосив чотири промови: одну перед делегатами Китайської народної політичної консультативної конференції, дві перед депутатами Всекитайських зборів народних представників і ще одну перед військовими та воєнізованими лідерами. У них Сі описав похмурий геополітичний ландшафт, виділив США як супротивника Китаю, закликав приватний бізнес служити військово-стратегічним цілям КНР і повторив, що вважає об’єднання Тайваню і материка життєво важливим для успіху своєї фірмової політики, спрямованої на досягнення «великого омолодження китайського етносу».
У своїй першій промові 6 березня 2023 року Сі, схоже, мобілізував промислову базу Китаю для боротьби і конфлікту. «У найближчий період ризики й виклики, з якими ми стикаємося, будуть тільки збільшуватися і ставати все серйознішими, – попередив він. – Тільки тоді, коли всі люди думатимуть в одному напрямку, наполегливо працюватимуть для спільної мети, допомагатимуть один одному в одному човні, об’єднуватимуться в одне ціле, наважаться на боротьбу і будуть вправними у цій боротьбі, вони зможуть продовжувати здобувати нові великі перемоги». Щоб допомогти КПК досягти цих «великих перемог», Сі пообіцяв «правильно спрямовувати» приватний бізнес інвестувати в проєкти, які держава визначила пріоритетними.
Пекін каже, що витратив на оборону $209 млрд за рік, але Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру назвав справжню цифру – $293,4 млрд
У своїй промові Сі також розкритикував Сполучені Штати, порушивши свою практику не називати Вашингтон супротивником, окрім як в історичному контексті. Він назвав США та їхніх союзників головними причинами нинішніх проблем Китаю. «Західні країни на чолі зі Сполученими Штатами здійснили проти нас оточення і придушення з усіх боків, що принесло безпрецедентно серйозні виклики для розвитку нашої країни», – зазначив він. У той час як адміністрація президента США Джо Байдена наголошує на «захисних бар’єрах» та інших засобах уповільнення погіршення американо-китайських відносин, Пекін явно готується до нової, більш конфронтаційної ери.
5 березня 2023 року Сі виступив з другою промовою, в якій виклав своє бачення китайської самодостатності, що пішло значно далі, ніж будь-яке з його попередніх обговорень цієї теми. Було заявлено, що рух Китаю до модернізації залежить від подолання технологічної залежності від іноземних економік – маються на увазі Сполучені Штати та інші індустріально розвинені демократичні країни. Сі також сказав, що хоче, аби Китай покінчив із залежністю від імпорту зерна і промислових товарів. «Якщо нам бракуватиме того чи іншого, міжнародний ринок нас не захистить», – заявив Сі. Того ж дня на цьому наголосив у своєму щорічному урядовому «звіті про роботу» Лі, прем’єр-міністр, що йде у відставку, заявивши, що Пекін має «невпинно тримати миски з рисом для понад 1,4 мільярда китайців у своїх руках». Наразі Китай залежить від імпорту, забезпечуючи ним понад третину свого чистого споживання продовольства.
У своїй третій промові 8 березня 2023 року перед представниками НВАК і Народної збройної поліції Сі заявив, що Китай має зосередити свої інноваційні зусилля на зміцненні національної оборони і створенні мережі національних резервних сил, які можуть бути задіяні у воєнний час. Сі також закликав підтримати кампанію «Освіта з питань національної оборони», щоб об’єднати суспільство навколо НВАК, посилаючись на «Рух подвійної підтримки» – кампанію комуністів з мілітаризації суспільства в районі їхнього базування в Яньані 1943 року.
У своїй четвертій промові 13 березня 2023 року Сі оголосив, що «суттю» його великої кампанії омолодження є «об’єднання батьківщини», натякаючи на зв’язок між поглинанням Тайваню і розхваленою кампанією омоложення, спрямованою на те, щоб зробити Китай знову великим,
Сі слід сприймати серйозно
Через 10 років правління Сі стало зрозуміло, що його важливо сприймати серйозно – чого, на жаль, не роблять багато американських аналітиків. Коли Сі розпочав серію агресивних кампаній проти корупції, приватного підприємництва, фінансових установ і проти власності й технологічного сектору, багато аналітиків прогнозували, що ці кампанії будуть нетривалими. Але вони вистояли. Те саме було упродовж трьох років і з драконівською політикою Сі «нульовий Covid» – аж поки наприкінці 2022 року він не був змушений змінити курс.
Зараз Сі активізує десятирічну кампанію, спрямовану на розрив ключових економічних і технологічних залежностей від демократичного світу, очолюваного США. Він робить це в очікуванні нової фази ідеологічної та геостратегічної «боротьби», як він сам висловлюється. Його повідомлення про підготовку до війни й ототожнення національного омолодження з об’єднанням знаменують собою новий етап у кампанії політичної війни, спрямованої на залякування Тайваню. Сі явно готовий застосувати силу, щоб захопити острів. Залишається незрозумілим, чи вважає він, що зможе зробити це без ризику неконтрольованої ескалації у відносинах зі Сполученими Штатами.
Джон Помфрет
Колишній керівник пекінського бюро The Washington Post, автор книги «Прекрасна країна та Піднебесна: Америка і Китай від 1776 року до сьогодення»
Метт Поттінґер
Голова китайської програми Фонду захисту демократій. З 2019 по 2021 рік обіймав посаду заступника радника з питань національної безпеки
Джерело: Foreign Affairs
Переклад з англійської Вікторії О. Романчук
Нагадаємо В обіймах Панди: підсумки візиту голови Сі Цзіньпін до москви
