Понад рік точиться кровопролитна війна за волю України. Кожний українець вибрав свій шлях і своє місце на цій війні.
Хтось переховується від призову. Хтось волонтерить і допомагає всім, чим може, фронту. Хтось із перших днів у перших лавах захисників країни.
Ця історія – про воїна-універсала. Він з першого дня вторгнення – на війні. Він у крайньому бою прикрив собою побратимів, отримавши важке поранення.
Солдат Микола БОГОСЛАВЕЦЬ – командир відділення роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 10 гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
Народився в селищі Солотвин, що в Івано-Франківській області. Закінчив профтехучилище, на початку проходження служби працював водієм військової частини в Коломиї. Має сестру, двох доньок – уже дорослу Богдану і семирічну Ангеліну.
Сім’я чекає на свого рідного на заході країни, а Микола боронить нашу землю на передовій. Серед своїх, військових, він – Коля «Бох». Воїн-універсал. Сміливий, хоробрий, відважний, чесний, щирий, справжній. Людина, на яку завжди можна покластись. Ніколи не підставить. Завжди простягне руку допомоги. Про це в один голос твердять побратими.
Працює і з кулеметом, і з вогнеметом, влучно цілить з усього, що під рукою. «Бох» – відмінний розвідник, грамотний молодший командир.
– Хто сьогодні піде на позиції? – Коля відгукується перший. – Хто піде в розвідку? Знову «Бох» – у перших рядах. Ніколи “задню” не вмикав, – каже про військового командир роти.
«Бох» воює самовіддано. Разом із побратимами обороняв дві позиції. Там точилися гарячі бої. Прицільною стрільбою з вогнемета воїн влаштував підпал ворожої техніки. Феєричне влучання відбулося з першої спроби. В результаті знищив кілька одиниць техніки, а також ліквідував чимало окупантів.”Бойовий хлопець”, – кажуть про БОГОСЛАВЦЯ командири.
Він нудьгує, коли нема важких задач. А в наступ іде першим. У найбільш складні моменти дивиться в очі смерті. Заради майбутнього любих і таких рідних доньок Богдани й Ангеліни, за якими дуже сумує. …
Звичайний будній день для військових на передовій розпочинається під гул снарядів і звуки артилерії. Затишшя буває ненадовго, перед черговою пекельною перестрілкою.
– 6 ранку. Потрібно підійти до позиції в розвідку! Усім іти не варто. Небезпечно. – Хто зі мною? – запитує «Бох», перевіривши магазини на боєприпаси. Двоє побратимів відгукуються йти пліч-о-пліч. “З Богом!”, – прошепотіли воїни й вирушили в дорогу.
“Підозріла тиша. Чи то, бува, орки не заснули? Подохли б вже краще, – перешіптуються солдати, рухаючись уперед. – Наче тихо. Чисто кругом. Передай рацію. Сповіщаємо побратимів, щоб ішли до нас: “Прийом! Тихо! Вперед мочити тих п*дарів” . Вся група з восьми людей зайшла на позиції. Почали бій. «Бох» узяв команду в свої руки. “Всі – по позиціях! Вогонь!”, – вигукує воїн.
У хід іде кулемет. Черговий підпал ворожих позицій розворушив москальське кубло.
“Глянь, як розповзлися, гади!”, – кричать побратими.
Чергові обстріли у відповідь. Пекельний бій – у самому розпалі.- Тримаймо удар!, – вигукує Коля «Бох», вкотре влучно вціливши у ворожі позиції. Багнюка – по коліна. Пересуватися важко. Та штурм триває. Наші вкотре наступають. Шість годин бою. Наче шість років. Важко. Повна виснаженість. Слід перейти на іншу позицію.
“Поки живий, позицію не залишу!”, – вигукнув Бох, закликаючи побратимів потроху відходити.
Черговими пострілами з автомата і кулемета воїн прикрив відхід побратимів. Урятувалися. А «Бох» отримав поранення.
“Я – 300-ий”, – повідомив по рації побратимам. “Дивом вижив. Вкотре дивом”, – кажуть про БОГОСЛАВЦЯ побратими.
«Бох» же вперто й наполегливо відновлюється після 6-ої контузії та поранення, аби знову вирушити на поле бою й влаштувати ворогу “справжнє феєричне пекло”. «Поки живий, позицію не залишу”.
За виявлену особисту мужність та героїзм, стійкість та рішучість при виконанні військового обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя під час заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №496 від 10 березня 2023 року солдат Микола БОГОСЛАВЕЦЬ нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України – “Золотий Хрест”.
