Похорон провели 10 жовтня у церкві Святого Юди-Тадея, що на вулиці Стуса 29. Зі франківським захисником Андрієм “Кріс” Чепілем прийшли попрощатися сотні людей.
Про це пише Правда.іф з посиланням на Галку.
Родина Андрія отримала найвищу пластову нагороду, що надається посмертно за геройський чин — Залізний Пластовий Хрест. Це вже дванадцятий прикарпатець, який отримав таку нагороду.
Захисника провели в останню путь під звуки трембіт його колег та друзів.
Андрій “Кріс” Чепіль служив у 47-ій окремій механізованій бригаді “Маґура”. Брав участь у спеціалізованих військових навчаннях у Німеччині, де здобував навики роботи на бойовій машині «Бредлі». Був головним сержантом взводу, командиром бойової машини, та виконував обов’язки командира взводу. Загинув 28 червня поблизу села Роботине на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання по штурму ворожої позиції.
Довідково: Андрій Чепіль Належав до Пласту з 2001 року спільно зі старшим братом Віталієм і молодшим Орестом. В курінному проводі був фотографом. Активіст багатьох пластових подій, вишколів, мандрівок, акцій. Активно пластував орієнтовно до 2008 року, проте згодом на запрошення завжди долучався до пластових подій.
Навчався в ЗОШ №10 в Івано-Франківську та місцевій дитячій музичній школі №2 ім. Василя Барвінського по класу кларнета, паралельно опановуючи саксофон та фортепіано. З дитинства відвідував гуртки з народних танців, футболу та шахів.
Вищу освіту здобув у 2015 році закінчивши Івано-Франківський Національний технічний університет нафти і газу як інженер-механік газопроводів, та магістр за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування».
Під час навчання був головою Івано-Франківського осередку «Студентського братства», та членом Мальтійської служби допомоги. Активний у громадському житті. Активний учасник Революції гідності.
Музикант. Саксофоніст та вокаліст. Проходив строкову службу у військовому оркестрі почесної варти при президентському полку. Учасник кавер гуртів «Frisson Band», «Smerichka». Трембітар у фолькрок гурті «КОРАЛЛІ». Періодично працював сноуборд інструктором на гірськолижному комплексі «Буковель».
Восени 2021 року одружився з музиканткою Богданою Кінаш.
Після повномасштабного російського вторгнення в березні 2022 року мобілізований до війська. Спершу брав участь у бойових діях на Харківщині, біля Ізюма та Куп’янська, як кулеметник в одному з підрозділів ЗСУ. Згодом з власної ініціативи був переведений до 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура». Брав участь у спеціалізованих військових навчаннях у Німеччині, де здобував навики роботи на бойовій машині «Бредлі». Був головним сержантом взводу, командиром бойової машини, та виконував обов’язки командира взводу.
Загинув 28 червня поблизу села Роботине на Запорізькому напрямку ще з трьома побратимами під час виконання бойового завдання по штурму ворожої позиції. Другій групі не вдалося забрати відразу тіла загиблих через щільний вогонь. Це вдалося зробити аж через чотири тижні, коли лінія бойових зіткнень була відсунута в сторону ворога. Бойові побратими ризикуючи життям, забрали залишки тіл, які наприкінці липня були віддані на ДНК експертизу.
Після цього понад два місяці тривали процедури зі встановлення результатів генетичної експертизи, та експертизи збігів ДНК, які остаточно визначили залишки тіла Андрія.
