Митрополит Лев Шептицький, після проведення церковного розслідування, окремим декретом проголосив ікону Гошівської Божої Матері «Цариці Карпат» чудотворною.
Від того часу ікона Гошівської Богородиці прославилась багатьма чудами, які, наприклад, детально розслідувані та зафіксовані в спеціальній книзі, та отримала назву «Цариця Карпат».
Про це отець Миколай Микосовський, який служить у Василіанському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві, розповів журналістці Фіртки, передає Правда.іф.
“Є Перекази про зцілення. Розповідають, що під час урочистого перенесення благодатної ікони з маєтку Миколи Гошовського на Ясну Гору (1737) донька Катерини Хоєцької оздоровилась від сліпоти, а згодом ченці записували численні чуда, яких тільки від 1737 року до кінця XVIII ст. було 117. Вони були й надалі. Подібних свідчень є ще чимало.
Траплялися випадки, коли вже не було жодної надії на життя, а після молитви до Богородиці людина ставала здоровою. Чуда часто діялися на очах багатьох вірних.
Місцеві жителі переказують численні історії про зцілення людей, які протягом століть вервицею тягнуться до монастиря. Далекого 1770 року у Гошів їхала жінка, Марія Кульчицька, коли напувала в ріці коней, несподівано одна її дитина випала з воза і втопилася.
Мати взяла на руки мертву дитину, занесла її до церкви і, впавши на коліна перед чудотворною іконою Божої Матері, сердечно молилася і раптом трапилось чудо — дитина ожила.
Чудесної помочі на Ясній Горі побожні прочани зазнавали і зазнають в усяких життєвих незгодах: вони видужували з недуг тілесних, а ще більше — душевних.
У роки Другої світової війни, коли Червона армія обстрілювала німецький гарнізон, що розташовувався на Ясній Горі, церква і монастирські будівлі загорілись. Однак вціліла одна стіна у храмі, на якій висіла ікона Богородиці і залишились живими монахи, які просили заступництва у Божої Матері. Це пригадують старі мешканці села Гошів”, — розповідає чернець.
З його слів, у 1950 році монастир на Ясній Горі закрили, там був притулок для дітей з особливими потребами.
“Розповіли мешканці, що один чоловік зрізав усі залізні хрести в монастирі, за що отримав у подарунок автомобіль, але невдовзі, за спогадами людей, той чоловік загинув в автомобільній аварії.
Наприкінці 70-х років у монастирі ще й облаштували склад, а згодом у келіях відпочивали працівники військового заводу. Саме у 50-роках зникла ікона Богородиці. Хтось каже, що її вивезли в Сибір, хтось — за кордон, версій чимало, але, на жаль, донині монахи не можуть знайти оригінал ікони, її шати та корону.
Український іконописець отець Ювеналій Мокрицький кілька років відтворював у Римі копію Владичиці Ясної Гори. Освятив її Папа Римський Іван Павло II.
У 2009 році Папа Римський Бенедикт XVI благословив і освятив золоті корони для Гошівської чудотворної ікони. Апостольська столиця надала Гошівському монастиреві декрет про оголошення його великою Базилікою і прилученням до великих Маріїних відпустових місць Католицької церкви в усьому світі.
На Успіння Пресвятої Богородиці, 28 серпня, на Ясній Горі відбулося коронування ікони Богородиці. Уже майже три століття тисячі паломників моляться біля ікони Матері Божої з думкою про зцілення власної душі й тіла, з проханням заступництва Богородиці для своєї родини, з надією та вірою.
Коронація означає, що Церква немовби канонізує ікону, визнає її чудотворною, до якої люди можуть йти з паломництвом, звертатись молитвою.
В честь Гошівської Чудотворної ікони Божої Матері присвячено дві пісні (одну із них і вірш, і мелодію справив о. Мелетій Лончина). Римовані строки пісень розповідають нам її величну і тернисту історію”, — зазначив монах.
