Відтепер на нашому сайті ви можете дізнатися про нові видання, які нещодавно з’явилися у книгарнях Івано-Франківська. Сьогодні Правда.іф розповідає про три книги, які зацікавили нас цього тижня і які ви можете придбати у крамниці «Букініст».
Катерина Девдера «Віндобонський апокриф»
З анотації: «Марта Кравченко – українська художниця-аристократка – відчайдушно виборює власне право творити, любити, бути тією, ким покликана бути. Кохання до Майстра та захоплення мистецтвом, що зродилися ще в серці юної дівчини, визначили й означили той шлях, яким вона обрала йти. Утім, зустріч зі скульпторкою Анною та її кузеном – чуйним лікарем Антонієм – додає нових барв до Мартиного життя, сповненого гірких спогадів, які гріють та обпікають водночас… Події цієї поетичної й майже казкової оповіді розгортаються поміж Києвом і Віднем, Поділлям і Карпатами наприкінці ХІХ сторіччя, міцно сплітаючи водно правду й вигадку – як у кожному апокрифі».
Люсі Скор «Усе, що з нами навіки»
З анотації: «Наомі тікає зі свого весілля до сестри-близнючки Тіни (яка ніколи не відзначался хорошою поведінкою) до містечка Нокемаут у штаті Вірджинія. Суперечки там вирішують старомодним способом: кулаками й пивом. Та майже відразу з’ясовується, що сестра ані краплі не змінилася: Тіна забирає гроші й машину Наомі, а натомість залишає її зі своєю донькою. І тепер Наомі застрягла тут з одинадцятирічною племінницею, без машини, роботи, дому, будь-якого плану та змоги покинути це місто».
Маріо Варґас Льйоса «Поклик племені»
З анотації: «Картографія мислителів-лібералів про розвиток ідеологій у ХХ сторіччі, з перспективи, яка з’являється, «коли стаєш на плечі гігантів». Автор аналізує свою ідеологічну еволюцію й фундаментальні праці видатних науковців, які допомогли йому розвинути новий корпус ідей після великої ідеологічної травми – розчарування в Кубинській революції (і поїздки в 60-х до СРСР, де побачив нужду і несправедливість), відтак – відхід від ідей Сартра, який надихав письменника в юності. «Якщо у 60-ті, та й пізніше, ти хотів називати себе інтелектуалом, то не міг не бути марксистом, інакше тебе піддавали нищівній обструкції», – і як вирок: «марксизм не ідеологія, це релігія для західних інтелектуалів». Трансформація світогляду Льйоси розмічена сімома великими мислителями, з якими веде відвертий діалог. Адам Сміт, Хосе Ортеґа-і-Ґассет, Фрідріх Гаєк, Карл Поппер, Реймон Арон, Ісая Берлін і Жан-Франсуа Ревель — саме ці велетні показали йому традицію мислення, яка дає привілей індивідові перед племенем, нацією чи партією і яка обстоює свободу слова як фундаментальну цінність для здійснення демократії. Схожої літератури в світі дуже мало, причини і наслідки ідеологічних впливів на цивілізацію й людське мислення можна простежити лише відсторонено і з великої часової дистанції».
