Пам’ятну стіну полеглих воїнів відкрили у День Героїв в Івано-Франківську. Вона розташована на подвір’ї парафіяльно-гарнізонного храму Різдва Христового. На стіні — 410 імен воїнів з Івано-Франківської громади, полеглих у боях з 2014 року.
Про це Суспільному розповів керівник парафіяльної ради храму Юрій Мушак, пише Правда.іф.
З його слів, відправити панахиду за загиблими запросили представників усіх конфесій, які є в Івано-Франківську. На стіні написані імена полеглих військовослужбовців. Тих, хто зник безвісти, не вказували.
Відкриття пам’ятної стіни полеглих воїнів. Івано-Франківськ, 23 травня 2024 року. Суспільне Івано-Франківськ
“Ідея виникла у парафіян нашої церкви, оскільки ми — військово-гарнізонний храм. Хочемо, щоб полеглих воїнів пам’ятали довго. І скільки цей храм буде існувати, стільки ми будемо пам’ятати про наших героїв, які віддали своє життя в боротьбі”, — каже отець Юрій Смушак.
Марія Шевченко, мама полеглого у 2015 році біля Волновахи воїна Тараса Шевченка. Івано-Франківськ, 23 травня 2024 року. Суспільне Івано-Франківськ
Син Марії Шевченко Тарас загинув у 2015 році біля Волновахи — підірвався на міні. Отримавши звістку про його смерть, вона пережила інфаркт і не була на похороні сина. Тепер, каже, відвідує всі пам’ятні заходи.
“У нього всі поранення були сумісні з життям, але син був далеко від своїх. Йшов дуже тривалий бій, ніхто його не шукав, бо під час бою ніхто нікого не шукає. І Тарас 100 метрів повз. Однією рукою затулив низ живота, бо в нього там було поранення, а в другій руці тримав автомат. Так його і знайшли наступного дня”, — розповідає Марія Шевченко.
Світлана Кісєльова — дружина загиблого військовослужбовця Олександра Кісєльова. Вона прийшла на захід зі своєю донькою. Жінка розповіла, що її чоловік за походженням був росіянином. У перший день повномасштабного вторгнення РФ пішов у військкомат.
Світлана Кісєльова — дружина загиблого військовослужбовця Олександра Кісєльова. Івано-Франківськ, 23 травня 2024 року. Суспільне Івано-Франківськ
“Ми приїхали сюди у 1990 році. Чоловік перейшов одразу на українську мову. Ніхто і не вірив, що він — росіянин. Він в душі не був росіянином, тому що зачитувався творами й про Бандеру, і про Махна. Він дуже добре знав історію України. Мені було соромно, що я не знала того, що знав Олександр, хоча я була місцевою”, — каже Світлана Кісєльова.
Віталій Чепіль — військовослужбовець одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. На стіні написане ім’я його рідного брата Андрія Чепіля. Він, каже, брав участь у визволенні Ізюма, загинув під час наступальних операцій на Запорізькому напрямку.
Віталій Чепіль — військовослужбовець одного з ТЦК та СП, рідний брат полеглого бійця Андрія Чепіля. Івано-Франківськ, 23 травня 2024 року. Суспільне Івано-Франківськ
“Брат був позитивною, хорошою людиною. Навіть на полі бою, в моменти відпочинку він старався чогось навчити своїх побратимів, виставу якусь зробити, підняти бойовий дух. Звісно, краще б не було таких дощок взагалі. Краще знати людину наживо, а не за історією”, — говорить Віталій Чепіль.
Як розповів міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, наразі у громаді 109 воїнів вважаються зниклими безвісти.
