25 червня під головним входом Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ зібралось близько трьох десятків прихожан з храму Святої Великомучениці Параскеви в Болехові. Люди просять змінити діючого священника та повернути їм отця, якому вони довіряють.
«У нас єпархія забрала отця Володимира (Воробця – ред.). Ми вже не один раз пікетуємо, не один раз були у владики. Але змін немає. 80% людей у Болехові не підтримує теперішнього настоятеля отця Дзяйла», – каже один з пікетувальників Зіновій Стасів.
Парафіян не влаштовував і попередній священник, пише Правда.іф з посиланням на Версії.
«До того у нас був отець Степан (Витвицький – ред). Він обікрав нашу церкву, генератори. А його єпархія відправила в Прибалтику – дала йому тепле місце», – кажуть прихожани храму Святої Великомучениці Параскеви.
Також парафіяни поставили ряд претензій до політики церкви.
«В нас був прекрасний священник від Бога – отець Володимир Воробець. Вони його, як то кажуть «з’їли», і відправили на безлюдний острів – в село Підкамінь на Жидачівщині. Ми хочемо, щоб отця Василя Дзяйла зняли і повернули нам отця Володимира. Він у нас 12 років правиві все було добре», – кажуть парафіяни.
Люди розповідають, що конфлікт почався через гроші.
«Ми заколядували 400 тисяч. Отець Дзяйло захотів 300 тисяч переслати на єпархію. А ми того не хотіли. Ми всі гроші хотіли передати конкретним військовим, яких знаємо, вони жителі Болехова, служать в ЗСУ і нас захищають. Через це і виник конфлікт», – відмітив Зіновій Стасів.
Парафіяни храму Святої Великомучениці Параскеви приїхали в Івано-Франківськ з готовими плакатами: «Дзяйла геть з Болехова», «Дзяйла на фронт», «Геть з церкви шарлатанів, пройдисвітів, аферистів», «Корупцію геть з єпархії», «Геть з церкви брехню, підлість і зло».
Версії зв’язались з керівником департаменту інформації Івано-Франківської архієпархії УГКЦ отцем Іваном Стефураком з проханням прокоментувати ситуацію.
Отець Іван повідомив, що не був в єпархії, коли туди приїжджали прихожани з храму Святої Великомучениці Параскеви, тому не знає подробиць.
«Не можу коментувати, бо сам не в курсі. Але такі речі трапляються час від часу. Парафія – це ж теж церковно-адміністративна одиниця. Там є люди – комусь щось може подобатись, комусь – ні. Священник має говорити людям, коли є добре, коли ні. Інколи доводиться говорити незручні речі і це може комусь не подобатись. Але всюди, куди я їжджу, люди єднаються, волонтерять, підтримують один одного. Зараз краще зосередитись на цьому», – відмітив отець Ігор Стефурак.
