У Івано-Франківську регулярно різні організації проводять акції на підтримку українських військовослужбовців, які перебувають у ворожому полоні.
Сьогодні, у День Державного прапора України, родичі, знайомі та просто небайдужі мешканці Івано-Франківської громади своєю акцією “Врятуй з полону – не мовчи” вкотре вийшли і нагадали про полонених та зниклих безвісти, зокрема “азовців”, пише Правда.іф.
“Дуже важливо, щоб відбувались такі акції в нашому суспільстві, – стверджує громадський діяч, політик та ветеран Петро Шкутяк, – щоб повернути кожного захисника і захисницю додому. І коли в політичному і громадянському суспільстві буде зрозуміло, що це кожного особиста справа, тоді буде результат”.
Підтримав акцію і діючий військовий, заступник командира батальйону в бригаді “Азов” – майор Кориневич Андрій, котрий також боронив “Азовсталь” та перебував у полоні. І саме така підтримка людей, за його словами , стимулювала продовжувати боротись і надіятись на звільнення.
“Досі 800 захисників підрозділу “Азову” знаходяться у російських катівнях. Про це потрібно нагадувати щовихідних, продовжувати боротись і вивільняти кожного воїна. Для цього проводити масштабніші і показовіші акції ” ,- каже військовослужбовець
Житель села Жураки Богородчанської громади служив у 68 бригаді 420 батальйоні. Його дружина, Світлана Савчук ділиться, що досі чекає чоловіка, який вважається безвісти зниклим.
“Військовий вишкіл після мобілізації чоловік відбував у Львові, згодом з побратимами перекинули на Покровський напрямок, на Донеччину. Перше завдання, після якого з 11 хлопців повернулось 5, виконували 24 травня 2024 року. Після виконання другого бойового завдання, на яке пішли 8 захисників, 2 червня ніхто не повернувся”.
І таких щемливих історій захисників, про які має знати суспільство і діяти задля їх повернення до родин, дуже багато.
Фотографії Богдана Савлюка
