У Крилосі на Івано-Франківщині розпочався дводенний табір “Ремісничий двір княжого Галича”. Туди з’їхалися 30 реконструкторів, аби відтворити ремесла, військову справу, їжу, традиції та побут українського Середньовіччя.
Повідомляє кореспондентка Суспільного з місця події.
У таборі зібралися історичні реконструктори з Києва, Львова, Стрия та Івано-Франківська. Серед них — Ігор Любунь з міста Броди. Чоловік представляє майстерню шкіряних виробів — чинбарню. Він відтворює взуття, галантерейні вироби та фляги 12 століття. Ігор Любунь каже: вода у шкіряній флязі може зберігатися до шести місяців.
“Ми стараємося повторити шви того періоду. Взуття шилося навиворіт. От ми й вивчаємо саму технологію того виробництва. Також взялися за реконструкцію фляги. Тут вже ми використовуємо шкіру рослинного дублення, не хімічну. Це — період 9-12 століття. Вода в ній носиться файно, бо провощена вона бджолиним воском”, — говорить Ігор Любунь.
Окрім чинбарні, у середньовічному таборі працювала гончарна та деревообробна майстерні, а також кузня. Там реконструктор Дмитро Любунь виготовляв ножі.
“Тільки середньовічні інструменти ми використовуємо. У нас є польова кузня. Її можна розкласти будь-де, потім скласти, покласти на воза і поїхати далі. То було вигідно. Можна було, наприклад, під час походу підкувати коня або зробити якісь цвяхи, якщо загубили десь чи поламалося щось”, — розповідає Дмитро Любунь.
Прийшла на фестиваль історичної реконструкції Ірина Чернега. Жінка каже: було цікаво дізнатися, як випарювали сіль із сировиці у 12-13 столітті.
Голова громадської організації “Чорна Галич”, реконструкторка Ярема Іванців говорить, що ця сировиця — із села Рунгури.
“Цінність солі у тому, що коли ти маєш м’ясо, рибу чи сир, за допомогою солі можеш це законсервувати. Відповідно, взяти з собою в дорогу, зберегти на зимовий період чи тоді, коли немає врожаю. Тому сіль була такою вартісною”, — пояснює Ярема Іванців.
Для дітей організували майстер-класи з гончарства, письма на воскових дощечках та заняття зі стройової підготовки. Дев’ятирічний Віталій Білий одягнув обладунки.
“Я спробував вдягнути амуніцію. Ну, вона — важка. Я б не хотів жити у Середньовіччі й носити такі важкі обладунки”, — каже хлопець.
Табір “Ремісничий двір княжого Галича” організовують на Франківщині вдруге. Цьогоріч захід проводять в межах проєкту “Вбрані в історію: середньовічний одяг княжого Галича”, розповідає керівник ініціативи Андрій Стасюк. Чоловік каже: щоб його реалізувати, виграли грант на суму понад 700 тисяч гривень від Українського культурного фонду.
“Наша основна мета — створити нову інтерактивну виставку в музеї історії давнього Галича Національного заповідника “Давній Галич”, щоб оновити експозицію. Ця виставка має представляти відвідувачам шість костюмів. Це — окремі категорії населення Галича 12-13 століття. Кожен зможе щось приміряти або потримати в руках меч справжнього воїна чи дошити взуття ремісника”, — говорить Андрій Стасюк.
Зі слів Андрія Стасюка, 25 серпня на території табору всі охочі зможуть відвідати кузню, гончарну та деревообробну майстерні, а також скуштувати страви середньовічної кухні.
