160 років тому народився Михайло Коцюбинський – один з класиків української літератури. Хоча письменник жив і працював переважно на території Російської імперії, він часто навідувався на Галичину і в Карпати на літній відпочинок.
Особливе місце в його творчості посіло гуцульське село Криворівня.
Коцюбинський вперше відвідав Криворівню у 1910 році на запрошення етнографа Володимира Гнатюка. Саме карпатська природа та гуцульський колорит надихнули письменника на створення його найвідомішого твору “Тіні забутих предків”.
“Гори голубіли на небі, падали на смерекові чорні ліси з їхнім синім диханням. Було так тихо і сумно, чорні дерева безперестанку спускали сум свій у Черемош”, – так описував Коцюбинський красу Карпат у своєму творі.
Михайло Коцюбинський та Володимир Гнатюк у Криворівні 1911 р (ФСЛ)
Протягом трьох літніх сезонів письменник зупинявся у помешканні місцевого дяка Михайла Мосейчука. Коцюбинський навіть планував збудувати тут власну хату разом з Гнатюком, але цим задумам не судилося здійснитися – останнє літо у Криворівні стало для нього останнім у житті.
“Мені часом здається, що Криворівня – се великий аероплан, який несеться високо в небі між хмарами. А я все-таки задоволений, що попав сюди. Тут все таке оригінальне, таке дике і незвичайне”, – писав Коцюбинський у листі до приятеля.
Перебуваючи у Криворівні, письменник глибоко вивчав гуцульські традиції, етнографію, фольклор та побут місцевих жителів. Він називав карпатське життя казковим, а про місцеві гори писав, що вони “вікують у такій тиші, що чують навіть дихання худоби”. Сьогодні пам’ять про перебування Коцюбинського у Криворівні зберігають не лише музеї у Вінниці та Чернігові, де письменник народився і помер. Цього літа у Карпатах відкрився новий артпростір “Коцюбинський”, присвячений пам’яті класика.
Михайло Коцюбинський з Володимиром Гнатюком та Наталією Будзиновською на дарабі у Криворівні 1911 р (фото ФСЛ)
Власники закладу Анна Павліченко і Василь Томишинець створили унікальне місце, яке поєднує функції кав’ярні, книгарні та майданчика для літературних заходів. У планах – театральні постановки та аудіовізуальне відтворення творів Михайла Коцюбинського. Артпростір розташований у присілку Царина між селами Криворівня та Верхній Ясенів.
Довідково:
Михайло Михайлович Коцюбинський (5 (17) вересня 1864, Вінниця, Подільська губернія — 12 (25) квітня 1913, Чернігів) — видатний український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові.
В українську літературу ввійшов як майстер психологічної прози. Вершинами його художнього стилю критики вважають «Fata Morgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). У своїх останніх новелах доповнив свій характерний стиль елементами неоромантизму. Михайло Коцюбинський є одним із найоригінальніших українських прозаїків. Він одним із перших в українській літературі усвідомив потребу її реформаторства в напрямі модерної європейської прози.
Навчався в Шаргородському духовному училищі, потім у Кам’янець-Подільській духовній семінарії, але через матеріальні труднощі не зміг завершити навчання.
Коцюбинський працював у різних установах, зокрема у філоксерній комісії, що боролася зі шкідником винограду на півдні України та в Молдові. Ці подорожі дали йому багатий матеріал для творчості.
З 1898 року жив у Чернігові, де працював у земстві. Був одним із засновників та керівників чернігівської “Просвіти”. Через проблеми зі здоров’ям Коцюбинський часто виїжджав на лікування за кордон, зокрема до Італії на острів Капрі.
Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові. Його творчість мала значний вплив на розвиток української літератури початку XX століття.
