-РЕКЛАМА-

РЕКЛАМА

Актуально зараз

-Реклама-spot_img

Жителі Пістиня на Франківщині побоюються, що втратять доступ до криниці зі солоною водою

-Реклама-spot_img
spot_img

Соровицею із села Пістинь Косівської громади користуються не лише місцеві жителі, а й люди з навколишніх сіл і міст. Із солоної води виварюють сіль, готують соління та використовують її для консервації. Жителі села побоюються, що криницю із соровицею — гідрологічну памʼятку місцевого значення — можуть здати в оренду й обмежити місцевим доступ до цієї води.

Облагородити криницю і дослідити воду з неї Косівській міській раді запропонували представники курорту “Шешори”. Відтак жителі села звернулися до міськради з проханням виготовити документи на ділянку, де розташована криниця, і зберегти доступ до неї. Лист підписали 48 людей.

Суспільне поспілкувалося з місцевими жителями, головою Косівської громади Юрієм Плосконосом та представниками курорту “Шешори”.

"Це є сільське, це є наше". Жителі Пістиня на Франківщині побоюються, що втратять доступ до криниці зі солоною водою

Ганна Ганущак сіль не купує. Її для своєї родини жінка виварює із солоної води, яка тече у джерелі поблизу її будинку.

“Ось така в нас соляна криничка, яка розташована в селі Пістинь. Отак люди приходять і набирають воду. Сало у звичайній солі швиденько жовтіє, втрачає свій колір, властивості, а в нашій соровичці зберігається набагато краще”, — каже Ганна Ганущак.

- РЕКЛАМА-
"Це є сільське, це є наше". Жителі Пістиня на Франківщині побоюються, що втратять доступ до криниці зі солоною водою

Окрім готування, люди використовують соровицю у косметичних процедурах чи для боротьби з рудими слимаками.

Жителька села Пістинь Ганна Ганущак

Цю криницю, пригадує Ганна Ганущак, разом із сусідами викопав її тато кількадесят років тому. Неподалік від неї розташована ще одна криниця — гідрологічна памʼятка місцевого значення. Жінка розповідає: територію біля цих криниць все життя доглядала сама.

Зараз вона побоюється, що доступ до джерела та території навколо нього для жителів можуть закрити. З її слів влітку цьогоріч невідомі почали брати воду для досліджень.

“Почалося з того, що людина прийшла і нахабно так говорила: “Що ви тут маєте, взагалі це не ваше право, я тут буду цим розпоряджатися, тому що мені Косівська міськрада дала дозвіл. Я хочу зробити тут благоустрій для туристів. Вони будуть приїжджати, я буду платити податок, ми будемо розвивати бізнес”, — переповідає Ганна Ганущак.

Жителька села Пістинь Ганна Ганущак

Жителі села Пістинь, з якими кореспонденти Суспільного поспілкувалися, хочуть, щоб джерело залишилося у власності громади.

“Мені 47 років. З дитинства памʼятаю, що ходили, брали соровицю. Це є сільське, це є наше, ну як можна комусь віддавати? Я не розумію і ніхто не розуміє, як це може бути в якійсь оренді. Це має бути у вільному доступі для села і не тільки, а для всіх людей”, — говорить місцева жителька Наталія Росипайло.

"Це є сільське, це є наше". Жителі Пістиня на Франківщині побоюються, що втратять доступ до криниці зі солоною водою

Марія Печеніщук додає: “Всі люди тоді варили соровицю, тепер бере, хто хоче. Хай беруть на ліки, на капусту бочками, склянками, поки все не виберуть. Але щоб ніхто не брав у свою власність, аби це лишалося в громаді”.

Жителі села звернулися до голови Косівської громади Юрія Плосконоса з проханням виготовити документи на ділянку, на якій розташована криниця, та не передавати цю територію в оренду. Лист-звернення станом на 13 листопада підписали 48 людей.

"Це є сільське, це є наше". Жителі Пістиня на Франківщині побоюються, що втратять доступ до криниці зі солоною водою

Юрій Плосконос розповідає, що в міській раді не отримували жодних звернень щодо оренди цієї ділянки. Він каже, що до них звернулися представники курортно-медичного комплексу “Шешори”, щоб відновити криницю та провести дослідження води з цього джерела.

“Це є природоохоронна памʼятка. І такі обʼєкти не підпадають під оренду. Заявник запропонував здійснити за власні гроші відновлення цієї криниці й благоустрій навколо неї. Якщо в нас є якийсь обʼєкт і ми можемо його упорядкувати, не витрачаючи при цьому грошей громади, то це тільки в плюс. Зробити благоустрій — це не означає отримати якесь право якогось ексклюзивного користування чи право власності, чи обмежити права інших”, — пояснює Юрій Плосконос.

"Це є сільське, це є наше". Жителі Пістиня на Франківщині побоюються, що втратять доступ до криниці зі солоною водою

Юрисконсульт комплексу “Шешори” Едуард Дорожківський розповів Суспільному, як саме представники закладу хочуть облаштувати колодязь: “Зробити безпечний підхід, щоб у криницю ніхто не впав. Бо вона має огородження тільки знизу, верхня частина — небезпечна.

Зараз всякі тварини, рослини туди падають. Прокачати її зсередини й облагородити, щоб люди могли користуватися. Це є державні земельні ресурси, які не підлягають приватизації. Ми хотіли допомогти, щоб село розвивалося й туристичний бізнес також”.

"Це є сільське, це є наше". Жителі Пістиня на Франківщині побоюються, що втратять доступ до криниці зі солоною водою

Голова Косівської громади Юрій Плосконос каже, що міськрада планує виготовити необхідні документи для цієї ділянки, цільове призначення якої буде рекреація. З його слів, джерело й територія навколо нього й надалі залишатимуться у власності громади.

НОВИНИ НА ЦЮ ТЕМУ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

-Реклама-

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

Азов

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні