У суспільстві існує чимало міфів та стереотипних думок щодо аденоїдів. Що варто знати батькам, які симптоми є причиною звернення до лікаря, коли аденоїди варто лікувати, а коли видаляти – про це та інше читачам Правда.іф розповідає дорослий та дитячий лікар-отоларинголог медичного центру VISE clinic Світлана Гнатишак.

Отож, аденоїди – це лімфоїдна тканина, яка розташовується на задній стінці носоглотки і є частиною імунної системи. Зазвичай вони допомагають організму реагувати на подразники, такі як віруси або бактерії. Проблеми з ними виникають тоді, коли аденоїди надмірно збільшуються і починають заважати нашому нормальному носовому диханні.

Збільшення аденоїдів зазвичай має багатофакторну природу. Найчастіше це поєднання частих вірусних інфекцій, бактеріального запалення, алергічного риніту та факторів навколишнього середовища, зокрема пасивного куріння. У відповідь на постійну стимуляцію лімфоїдна тканина глоткового мигдалика збільшується. Найчастіше це спостерігається у дітей віком 3-7 років, а після 10-12 років аденоїдна тканина поступово зменшується.

«Існує чимало міфів щодо аденоїдів. Найбільш поширений з них – аденоїди є у всіх дітей, тому їх не потрібно лікувати. Лімфоїдна тканина носоглотки є у всіх дітей і сама по собі не є патологією. Проблемою аденоїди стають тоді, коли їх збільшення починає порушувати носове дихання, сон, слух або спричиняє часті отити.

Також часто кажуть, що аденоїди можна діагностувати тільки по симптомах. Зазвичай симптоми дуже важливі для діагностування, але для лікаря золотим стандартом для огляду, визначення і встановлення діагнозу гіпертрофії глоткового мигдалика є ендоскопічне обстеження носоглотки. Тільки ендоскопом ми можемо побачити об’єм лімфоїдної тканини, визначити ступінь самих аденоїдів, і відповідно чітко поставити діагноз гіпертрофії глоткового мигдалика», – пояснює Світлана Гнатишак.

Лікарка пояснює: якщо виникла гіпертрофія глоткового мигдалика, медики розглядають дві методики лікування аденоїдів.

При гіпертрофії аденоїдів застосовують як консервативне, так і хірургічне лікування. У багатьох випадках першим етапом є медикаментозна терапія, зокрема інтраназальні кортикостероїди, які допомагають зменшити запалення, набряк і прояви обструкції. Якщо консервативне лікування неефективне або у дитини є виражене порушення носового дихання, апное уві сні, часті отити, зниження слуху чи формування неправильного прикусу, тоді розглядається оперативне – аденотомія.

«Я б хотіла розказати про так звані «червоні прапорці», на що потрібно звернути увагу батькам дітей, щоб запідозрити аденоїди. Насамперед, коли дитина постійно дихає ротом, навіть уві сні. Коли дитина спить і є короткочасні зупинки дихання. Це такий званий апное синдром. Коли в дитини дуже часто виникають отити. Коли є значна закладеність носу і гунявість, але при цьому немає ні температури, ні ознак якогось вірусного захворювання. Також у деяких дітей тривале порушення носового дихання може впливати на формування лицевого скелета та прикусу. У таких випадках важливо не лише звернутися до стоматолога чи ортодонта, а й пройти огляд у ЛОР-лікаря», – наголошує Світлана Гнатишак.

Сучасна аденотомія суттєво відрізняється від методик, які використовували багато років тому. Сьогодні у дітей операцію переважно проводять під загальною анестезією, тому дитина не відчуває болю чи психологічного стресу під час втручання. Часто використовується ендоскопічний контроль, який дозволяє хірургу точно бачити операційне поле. Однією із сучасних методик є холодноплазмова аденотомія (коблація), яка дає змогу мінімізувати травматизацію тканин і знизити ризик кровотечі. У більшості випадків дитина повертається додому вже в день операції, а відновлення проходить легко Не варто легковажити: через аденоїди може виникнути дуже багато проблем зі здоров’ям дитини. ому при перших симптомах потрібно проконсультуватися з лікарем.

Детальніше за посиланням: https://vise.com.ua/intervyu/svitlana-gnatyshak-adenoyidy-u-ditej-golovni-mify-yaki-dosi-turbuyut-batkiv/