Відомий американський філософ Френсіс Фукуяма розмірковує про те, як Захід може допомогти Україні подолати створену війною кризу та відновити економіку країни
З часу мого дещо оптимістичного матеріалу від 10 березня не сталося нічого, що б принципово суперечило цьому аналізу. Засоби масової інформації почали визнавати значні успіхи, досягнуті українськими військами тиждень тому, коли росіяни почали йти з районів навколо Києва. Ви більше не чуєте нескінченних брехливих тверджень про те, що росіяни неминуче розчавлять українців, хоча в репортажах, як і раніше, надто багато уваги приділяється російському наративу про те, що вони просто перегруповуються, а зовсім не зазнають принизливої поразки.
Змінюються вимоги до військової та економічної допомоги Україні. Нещодавно я мав сесію з великою групою бізнес-лідерів з України, організовану Центром міжнародного приватного підприємництва (CIPEGloba). Насамперед, найпрекрасніше — це сама можливість бути на зв’язку в Zoom з кількома десятками бізнесменів, розсіяних по всій Україні, що свідчить про здатність цієї країни залишатися в контакті із зовнішнім світом, незважаючи на війну. Але вони звернули увагу на справжню кризу, якій ми у Сполучених Штатах та в НАТО не приділяємо належної уваги.
Ця криза пов’язана з блокадою, яку Росія запровадила щодо українського експорту, контролюючи більшу частину узбережжя Чорного моря. Як ясно показала Всесвітня продовольча програма, Україна (поряд з Росією) є одним з найбільших світових експортерів зерна, і багато країн, що розвиваються, зіткнулися з гострою продовольчою кризою, бо з портів України нічого не може вийти. Після нападів на Херсон та облоги Маріуполя лише Одеса залишається відкритим великим портом, але російський військово-морський флот успішно зупинив там усе судноплавство.
Один із моїх співрозмовників зауважив, що залізниця ніяк не може компенсувати перевезення, зупинені морською блокадою. Залізничні колії, що йдуть до Румунії та в решту країн Європи, непорівнянні з обсягом товарів, які можна відправити залізницею — він становить лише мізерну частку того, що може бути відправлено морем. Навіть якщо реалізується найоптимістичніший сценарій, коли Росія відійде на позиції, які вона займала до 24 лютого, експортна блокада все одно діятиме. (До вторгнення я вважав, що стратегія Путіна насправді полягатиме в повільному економічному задушенні України, а не в тотальному вторгненні).
Думки щодо довгострокової економічної життєздатності України також змушують змінити вимоги до військової підтримки. Мої співрозмовники визнали той факт, що створення безпольотної зони є нереальним з огляду на ймовірність того, що це призведе до прямого конфлікту між НАТО та Росією. Насущні військові потреби України тепер пов’язані зі звичайними озброєннями та боєприпасами, нестача яких застала зненацька НАТО. Звісно, є гостра потреба у досконаліших наземних засобах ППО, які обговорюють останні кілька тижнів. Адміністрація Байдена нарешті оголосила про план розпочати постачання танків та іншої важкої техніки в Україну, щоб дати можливість Києву і надалі розвивати досягнуту динаміку.
Однак, якщо ми думаємо про відкриття Чорного моря для українського судноплавства, можливі й інші види допомоги. Українці нещодавно потопили російський військовий авіаносець «Орск», пришвартований у Бердянську на Азовському морі, однією з його власних балістичних ракет.
Країни НАТО мають у своєму розпорядженні різні протикорабельні ракети, які можуть бути запущені по російських морських цілях у територіальних водах України з території України. (Ці ж системи могли б бути корисними для боротьби з артилерією дальньої дії та ракетами, які використовують проти українських міст).
Їх також можуть використати для ураження російських тилових баз у Криму (який, між іншим, більша частина світу досі визнає суверенною українською територією). До речі, ракету, що влучила по Львову, запустили із Севастополя в Криму.
Крім того, західні військово-морські сили можуть розпочати супровід українських та інших кораблів в Одесі та на виході з неї під час переходу з українських територіальних вод до міжнародних вод Чорного моря. Я не знаю, які військово-морські сили там зараз має НАТО, але я припускаю, що вони там є. Туреччина скористалася своїми повноваженнями відповідно до Конвенції Монтре, щоб заблокувати рух військових кораблів через турецькі протоки, але це може бути предметом переговорів.
Ми маємо почати думати про відновлення економіки України вже зараз. Українській інфраструктурі завдано збитків на сотні мільярдів доларів і досі ми спостерігали різке падіння виробництва.
Якщо в царині воєнних операцій для України все піде добре, ми маємо бути обережними — не варто зітхати з полегшенням і вважати, що країна вже поза небезпекою. Вже порушувалося питання про воєнні репарації з пропозиціями про те, щоб міжнародна спільнота перенаправила частину заморожених активів Росії на відновлення України. Сумніваюсь, що це було б законно, але, безумовно, це було б виправдано з морального погляду.
Переклад НВ
Вперше надруковано на americanpurpose.com
