Випускниця Івано-Франківського наукового ліцею ім. М. Сабата Анна Рибчак на цьогорічному Національному мультипредметному тесті (НМТ) продемонструвала вражаючий результат, набравши максимальні 200 балів одразу з трьох предметів: математики, історії України та хімії.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Тест з української мови вона також склала на високі 186 балів. Тож у сумі у неї – 786 балів з 800 можливих. Думаю, це один з найвищих результатів не лише на Прикарпатті, а й в Україні.
За роки своєї журналістської роботи та висвітлення теми ЗНО/НМТ, можу сміливо ствердити, що для випускників ліцею ім. М. Сабата (раніше Українська гімназія №1, – авт.) 200 балів на цих іспитах – звичне явище. Адже вони готуються до цього впродовж усього навчання в ліцеї, а не лише в 11-му класі, як це зазвичай буває. Загалом цього року випускники закладу здобули на НМТ 14 «двохсоток». Зокрема, на найвищі бали один або декілька тестів склали, крім А. Рибчак, Вікторія Андрейко, Олеся Арламовська, Дарина Гарват, Анастасія Дубовицька, Вікторія Подубинська, Тимофій Пятничко, Софія Царенко. За словами заступника директора Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Івана Любінця, за результатом у 200 балів стоїть фантастична мотивація. «Якщо вступник хоче вчитися, знає, для чого вчиться, і вміє вчитися, то це дає результат», – каже він.
Сама Анна як прикарпатська рекордсменка НМТ зізнається, що набрати 200 балів було її чіткою метою, як і для багатьох випускників її навчального закладу, де без перебільшень, вирує справжній культ знань і здоровий змагальний дух. Проте максимальні результати з трьох предметів стали для неї приємною несподіванкою.
«Пригадую, як натиснула кнопку «завершити тест», у мене аж руки тряслися, – ділиться спогадами абітурієнтка. – Спочатку побачила результати з мови, вони були нормальні, а далі на екрані з’явилися «двісті». Я навіть не могла повірити в це. Лише коли вийшла зі школи, де мене зустріли батьки, друзі, тоді вже заспокоїлася і до мене прийшло усвідомлення: «Ура! Перемога».
Дівчина розповідає, що її підготовка до НМТ розпочалася з початком її шкільного життя.
«За 11 років навчання в мене вже була міцна база з усіх дисциплін, – пояснює вона. – Оскільки я люблю брати участь в олімпіадах і цей рік не став винятком, час на підготовку до НМТ з’явився лише у квітні. Проте, виконуючи тести минулих років з математики і хімії ще на початку року, набирала 190–200 балів. Тому готувалася до історії без репетиторів, самостійно, за допомогою наших шкільних вчителів. Вони дали дуже хороші ґрунтовні знання, треба було лише трохи повторити».
На думку Анни, секрет її успіху дуже простий: «Людина має любити те, чим займається, сильно прагнути цього, хотіти і вірити, що зможе досягти мети». Вона також наголошує на важливості починати підготовку до НМТ завчасно, а не лише в 11-му класі, коли іспит уже близько. За словами абітурієнтки, протягом усього навчання потрібно не допускати прогалин і тримати під контролем усі предмети.
Дівчина зауважує, що процес складання НМТ був для неї досить цікавим.
«З одного боку – це було складно, нас ще й застала повітряна тривога. Але рівень завдань цілком нормальний, особливо з математики. Скласти хоча б на 100 балів, думаю, може кожен. Тож враження від цього процесу у мене досить позитивні. Буду згадувати з радістю такий результат», – ділиться враженнями дівчина.
Майбутнім учасникам НМТ Аня радить насамперед дізнатися свій початковий рівень знань з тих чи інших предметів, адже від цього буде залежати сама підготовка.
«Вважаю, що люди, які мають досить хороший старт, не обов’язково мусять з вересня кожен день щось вчити, бо так можна дуже швидко вигоріти, – переконана рекордсменка. – Думаю, що кожен за 11 років школи виробив свою систему навчання, знає, чи йому легше поступово вчити матеріал, чи за дуже короткий проміжок часу вивчити неймовірну кількість інформації. Також бажано робити завдання минулих років і головне – цілеспрямовано та наполегливо йти до своєї мети».
Серед захоплень абітурієнтки – точні науки, зокрема вона досить серйозно цікавиться хімією. До того ж дівчина є призеркою четвертого етапу всеукраїнської олімпіади з хімії. Також серед її предметів-фаворитів – біологія, математика, фізика та комп’ютерні науки.
У суспільстві побутує думка, що учні, які отримують високі бали на НМТ і беруть участь в олімпіадах, не мають часу на друзів і захоплення. Однак Аня спростовує це доволі поширене твердження і зазначає, що час на друзів у неї є завжди. А-от на інші захоплення часу таки бракує. Винятком є читання художньої літератури. Серед останнього прочитаного їй дуже сподобалися «Уроки хімії» Бонні Ґармус – цікава романтична література з елементами науки.
Моя співрозмовниця вже визначилася з майбутнім фахом і навіть навчальним закладом. Зокрема, планує вступати на медичний факультет Івано-Франківського національного медичного університету.
«Ще не впевнена на 100%, але хочу пов’язати своє життя з хірургією, – каже вона. – Я люблю, коли складно й цікаво. Коли все дуже просто йде – це не моє, адже тоді швидко втрачаю інтерес і нудьгую».
Повномасштабна війна істотно вплинула на вибір професії та навіть міста навчання для багатьох абітурієнтів. За словами моєї співрозмовниці, саме в цей надскладний час для України, вона остаточно переконалася, що хоче залишитися в своїй рідній країні, тому відкинула ідею про навчання за кордоном.
«Для мене важливо бути тут у такий важкий момент для країни», – наголосила вона.
Анна розповідає, що медициною та хірургією цікавилася ще до початку великої війни, але сьогодні ця професія стала ще більш затребуваною, що додало їй додаткової мотивації. Водночас війна вплинула і на вибір міста для навчання, адже з такими високими балами можна вступати до будь-якого закладу вищої освіти, зокрема й у Києві. Тож рішення на користь рідного міста було зумовлене безпековими міркуваннями.
«Знайомі, які живуть у столиці, серед ночі йдуть в укриття, не висипаються перед сесіями, а це сильно впливає на рівень навчання», – каже вона.
Останнє запитання до Анни, звісно, стосувалося її мрії. Адже мені було цікаво почути цілі однієї з найрозумніших та найнаполегливіших абітурієнтки країни. І її відповідь вкотре переконала мене в тому, що сучасна молодь є неймовірною і надихаючою:
«Я мрію бути щасливою, допомагати людям, рятувати життя. Хочу, щоб моя професія була важливою. Мрію про перемогу нашої країни, щоб залишатися тут і надалі, мати хорошу сім’ю – усе те, про що мріють люди».
Ольга Мончук, Галичина
