Це літо на Прикарпатті виявилось незвично спекотним. Тепло й сухо було у червні, а у липні спека понад 30 градусів трималася зо два тижні.
Поки серпень дарує більш свіжу погоду, але цей рік уже називають одним із найспекотніших в регіоні, пише Репортер.
Сильна спека, часті грози
Поки що найвища температура стояла на Прикарпатті з 11 по 18 липня. А найспекотніше було 13 липня. Тоді в Івано-Франківську було 37 градусів – лише трохи менше від абсолютного максимуму 37,3, зафіксованого ще 20 серпня 1946 року. У Коломиї спостерігали 36,2 – абсолютний максимум 19 серпня 1946 становив 37,6 градуса.
Тривалість цих температурних періодів аномальна, бо, як правило, така спека зазвичай трималася 1-2, максимум 3 дні, а зараз – тижні, – розповідає очільниця відділу гідрометзабезпечення Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології Тетяна Атаманюк. – Це нехарактерно для клімату в Івано-Франківській області. Температура на поверхні ґрунту 13 липня була 55,5 градуса – схожі показники трималися майже всю декаду. Настільки високі температури можуть згубно впливати на рослинний і тваринний світ, урожай.
Ще нехарактерним для нашого регіону були так звані «тропічні ночі», коли температура вночі становила понад 20 градусів. Це не властиво для Франківщини, де влітку вночі є нормою 15-18 градусів, навіть у спекотні дні.
За словами Тетяни Атаманюк, також на Прикарпатті у травні та червні спостерігався дефіцит опадів. Це теж незвично, адже червень та липень традиційно є найбільш дощовими місяцями на Франківщині.
За липень ще немає підсумкових цифр. Та попередньо бачимо, що у Франківську в першій декаді випало 38 мм – це 40% від місячної норми. Зокрема, з 1 по 20 липня була дуже активна грозова діяльність, але часто без опадів. У другій декаді – нуль. Тож розподіл опадів дуже контрастний, – каже фахівчиня.
З 1 по 10 липня на Прикарпатті спостерігався шквал, вітер 15-24 м/с. Особливо 3 липня серйозні опади були практично по всій області.
У гірській частині, зокрема у селі Мислівка Вигодської громади, випало аж 46 мм опадів, майже 30% місячної норми. Верховина – 41 мм за 3-6 годин. І саме такі явища у нас посилюються в останні роки. Якщо брати другу декаду – так само грози майже щодня. Із 10 днів сім були з грозою.
А 15 липня менш як за дві години в Яремче випали 53 мм, одразу піднявся рівень води у річці Жонка. Шкоди, на щастя, не нанесло. Але такі явища в останні роки посилюються, – каже начальниця відділу гідрометзабезпечення.
Щомісяця – затепло
Підвищення температури повітря спостерігається уже не перший рік. А цьогоріч температурні рекорди на Прикарпатті фіксували не лише влітку, а й навесні. За словами Тетяни Атаманюк, перевищення температури бодай на кілька градусів цьогоріч спостерігалося щомісяця.
Так, у січні температура була вища від норми на 1,3 градуса у горах і на 1,9 градуса – на рівнині. Опадів було забагато – місцями до 350% місячної норми.
У лютому випало до 192% від місячної норми опадів. Температура в лютому була досить тепла, на 6,9 градуса вище норми, у горах – на 6,5 градуса.
У березні на Прикарпатті спостерігалася температура на 2,6 градуса вище норми, в горах – на 2,4. Випало від 132 до 232 (у горах) норми опадів.
Квітень теж виявився на 2,9 градуса вище норми, у гірській місцевості – 2,9. Опади – у межах норми.
Травень виявився відносно холодним, температура була вищою від норми лише на 1 градус. Зате спостерігався сильний дефіцит з опадами – 30-60%. Найвищі показники – 60% – були у гірській місцевості, що зовсім мало як для травня.
Червень запам’ятався температурою на 1,9 градуса вище норми, у горах – на 2,3 градуса вище. Опадів за місяць випало 60-65% від середньомісячної норми – це також дефіцит.
Від помідорів до пустелі
За словами очільниці відділу гідрометзабезпечення обласного центру з гідрометеорології, цього літа Івано-Франківська область, як і значна частина України, була затиснена між північними циклонами та південними антициклонами.
З північних районів Африки гарячі повітряні маси переносилися на територію півдня Європи, практично через всю Україну, зокрема Прикарпаття. Це і спричинило настільки високі температури протягом тривалого часу, – говорить Тетяна Атаманюк. – Потім територією проходили холодні атмосферні фронти і спека почала нівелюватися, а температура спадати.
Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України розробив сценарій розвитку кліматичних змін на Прикарпатті на кілька десятків років наперед. У ньому йдеться про те, що температура й надалі зростатиме. Це варто враховувати, зокрема й виробникам сільськогосподарської продукції.
Вплив клімату на рослинний світ уже помітний. У нас приживаються сорти теплолюбних рослин, – каже Тетяна Атаманюк. – Зараз багато хто вирощує помідори, баклажани, абрикоси і навіть кавуни. Раніше помідори вирощували більше на Одещині, Херсонщині – а зараз успішно й на Прикарпатті. Також взимку стали частішими відлиги, майже зникли періоди залягання снігового покриву. Надалі ріст температур продовжуватиметься, що, можливо, скоротить тривалість опалювального періоду, наприклад.
Вчені уже багато років попереджають про зміни клімату, що є наслідком глобального потепління. Немало країн півдня Європи уже кілька років потерпають від аномальних температур влітку, які призводять до неконтрольованих пожеж. Втім, цьогоріч Україна теж опинилася у центрі високих температур. Як повідомляли в Укргідрометцентрі, локальний вплив на кліматичну ситуацію можуть мати бойові дії в Україні. Втім безпосередньо говорити про це поки складно.
Все ж, як пише ВВС Україна, експерти попереджають, що через 100 років клімат в Україні може стати більш пустельним. Це вплине на агропромисловість, тваринний та рослинний світ, а також – на поширення нових екзотичних хвороб. Готуватися до найгірших сценаріїв радять уже зараз.
