Старовинні мости України є надзвичайно цікавими туристичними об’єктами, що поєднують велич, інженерну думку та красу.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Рейтинг найцікавіших старовинних мостів України склало видання Тексти. До вибірки потрапити два райони Прикарпаття – Городенківщина на Ворохта, пише Західний кур’єр.
Ворохта — столиця віадуків
Ворохта передовсім знаменита як гірськолижний курорт та центр підготовки українських спортсменів зі стрибків із трампліна, біатлону та лижних перегонів. А ще вона славна своїми залізничними віадуками. Їх тут аж чотири! Вони зведені за часів Австро-Угорщини, у 1894—1895 роках.
Виведений з експлуатацiї “Верхнiй” вiадук. Позаду нього видно сучасний залiзничний мiст
«Нижній» міст знаходиться одразу при в’їзді в селище з боку Яремча. У роки Другої світової війни він дещо постраждав, тож пізніше його підлатали бетоном. В 2017 році у рамках фестивалю «Віадук» художники з Івано-Франківська, родина Юрій та Марта Пітчук, на цих бетонних латках створили два мурали, намалювавши чоловіка та жінку в гуцульських строях.
Мурали на “Нижньому” вiадуцi
Найцікавішим із ворохтянських віадуків є «Верхній», або ж «Старий австрійський міст» (хоча вони всі там старі та австрійські). Він з’єднує два береги Прута. Завдяки специфіці ландшафту міст вийшов досить довгим — 130 метрів, найбільша його арка має ширину 65 метрів. Це один з найдовших мурованих з каменя мостів у Європі (всі фото з Ворохти — Олександр Мальон).
По «Верхньому», або ж «Старому австрійському мостовi», тепер ходять лише туристи-екстремали
На сьогодні цей віадук не діє. Потяги ходять збудованим поруч сучасним мостом. Враховуючи, що старий віадук стоїть без перил, прогулянка ним — ще той екстрим. Тож якщо у кого проблеми з вестибулярним апаратом, в жодному разі цього не рекомендуємо.
Крім того, в Ворохті варто подивитися на дуже симпатичні «цісарські» та «польські» вілли. Головною «невіадучною» родзинкою селища є дерев’яна церква Різдва Богородиці (1615 р), перевезена з села Яблуниця 1780 року.
