Природне вулканічне скло зі Словаччини, фрагменти кераміки з «нотним» орнаментом і обвуглені зерна гороху та пшениці, яким може бути понад п’ять тисяч років, виявили науковці під час розкопок господарської ями неолітичної доби на полі поблизу села Тустань на Івано-Франківщині.
Ці артефакти свідчать про поселення культури лінійно-стрічкової кераміки та трипільців, розповів учений секретар Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук Сергій Теліженко.
Археологічні розкопки здійснюють науковці з України, Швейцарії та Чехії — міжнародна археологічна експедиція працює у межах проєкту «Ukrainian History Global Initiative».
Чим важлива пам’ятка поблизу Тустані, де працюють археологи, та які результати досліджень уже мають науковці — у матеріалі Суспільного.
Археологи міжнародної експедиції ведуть розкопки поблизу Тустані, Івано-Франківщина. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Артефакти, на які натрапляють найчастіше
Посеред поля, засіяного соєю у селі Тустань Дубовецької громади, археологи міжнародної експедиції розкопують господарський об’єкт доби неоліту. Водночас науковці знаходять там артефакти різних історичних періодів, розповідає Сергій Теліженко. З його слів, наразі найбільше виявили знарядь праці перших європейських землеробів культури лінійно-стрічкової кераміки епохи неоліту, трипільської культури та уламки кераміки.
Учений секретар Інституту археології НАН України Сергій Теліженко, Тустань, Івано-Франквщина. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
«Знаходимо кераміку, орнаментовану горизонтальними лініями і такими вдавленнями, які називаються «нотами». Взагалі цей період існування культури лінійно-стрічкової кераміки належить до так званої «нотної фази», тому що вони «нотки» ці робили», — пояснює Сергій Теліженко.
Розпис на трипільській кераміці зберігся погано через агресивні прикарпатські ґрунти, каже науковиця Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича, кандидатка історичних наук Яна Яковишина. З її слів, серед найцінніших знахідок цьогорічного сезону — нижня частина глиняної жіночої фігурки.
Нижня частина трипільської статуетки жінки, знайдена у Тустані, Івано-Франківщина. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
«Вони робили дуже багато жіночих статуеток. Чоловічі теж, але чоловічих десь приблизно 4% проти жіночої пластики. Вона є добрим хронологічним маркером, тому що на різних етапах культури мода на статуетки змінювалася. Якщо на ранніх етапах це були пишні жінки зі стеатопігією — це дуже широкі стегна, то вже на цьому етапі культури вони набули таких природних форм. Натрапляли також на скупчення обмазки, що може свідчити про те, що тут було житло, яке, можливо, розорали плугом», — розповідає Яна Яковишина.
Артефакти, які знайшли археологи поблизу Тустані, Івано-Франківщина. Суспільне Івано-Франківськ
«Для них це було сміття. Для нас — це дуже важливий археологічний контекст»
Сергій Теліженко каже, що в добу неоліту на цьому місці була господарська багатофункціональна яма, з якої вибирали землю для будівництва прямокутних довгих помешкань, а також використовували її як смітник.
«Для них це було сміття. Для нас — це дуже важливий археологічний контекст. Яма напівколом іде і заходить у стінку. Ґрунт навколо ями — більш світлий. Там, де яма, — більш темний. Знахідок у цій частині значно менше. За минулорічним дослідженням було встановлено, що долівка ями не була абсолютно рівною. В ній були облаштовані якісь невеличкі ямки. Призначення їх ми не встановили. Важко це зробити», — говорить Сергій Теліженко.
Обсидіан зі Словаччини
Серед артефактів археологи також знаходять вулканічне скло — обсидіан, який представники культури лінійно-стрічкової кераміки використовували як частину знаряддя праці, говорить Сергій Теліженко.
Обсидіан, який знайшли на розкопках у Тустані, Івано-Франківщина. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
«Цей обсидіан, який ми тут виявили, згідно з результатами проведених аналізів привезли сюди аж з території Словаччини. Тобто, якщо “по прямій” — це 200 кілометрів. Це свідчить про те, що були контакти з населенням, яке там мешкало», — додає науковець.
Дослідження ґрунту
Окрім виявлення артефактів, міжнародна археологічна експедиція також досліджує ґрунт. Зокрема студент напряму доісторичної археології та середніх віків факультету мистецтва Карлового університету в Празі Міхал Стафф хоче перевірити відібрані зразки землі на наявність добрив.
Студент факультету мистецтва Карлового університету в Празі Міхал Стафф, село Тустань, Івано-Франківщина. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
«Я візьму зразки ґрунту, щоб дослідити, як поживні речовини розподілені в землі. Ми намагаємося з’ясувати, чи збагачували давні люди ґрунт відходами. Адже відомо, що відходи життєдіяльності людей і тварин роблять ґрунт родючішим і сприятливішим для вирощування сільськогосподарських культур. Отже, наша мета — дослідити саме цей аспект: як давні люди впливали на довкілля та чи сприяли вони збагаченню місцевого ґрунту», — говорить Міхал Стафф.
Обвуглені зерна, що збереглися з доби неоліту
На території національного заповідника «Давній Галич» дослідниця лабораторії доісторичної археології та антропології Університету Женеви Марта Андрійович зробила прилад, який вимиває з ґрунту зерна рослин періоду неоліту. Їх могли використовувати перші землероби та фермери на цій землі.
Дослідниця лабораторії доісторичної археології та антропології Університету Женеви Марта Андрійович. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Науковиця каже: наразі знайшла зерна гороху та фрагменти інших насінин. З її слів, досліджують пам’ятку поблизу Тустані з 2020 року, але зерна тут знайшли вперше.
«У нас є два зразки зернят, які характерні для групи культур горохових. Також є зернятко, яке потенційно може бути маленькою пшеничкою. Є зернятка з маленькими чорними крапочками. Це потенційно зернятка диких трав, які ми ще маємо дослідити. Це може бути лобода, наприклад. Оскільки вони чорні, вони вже кальциновані, і через це ми можемо припустити, що насінини належать до періоду неоліту», — розповідає Марта Андрійович.
Зерна гороху, які знайшли археологи поблизу Тустані, Івано-Франківщина. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Вона додає, що зерна могли збегтися через те, що були обвуглені.
«Пізніше я заберу фільтр в лабораторію і вже з мікроскопом буду дивитися на кожну частинку окремо та намагатися ідентифікувати, який це вид пшениці, гороху. Ось тут є ще фрагмент вугіллячка. Це — деревне вугіллячко. Можна зробити радіовуглецевий аналіз і мати дату, коли воно було спалене», — говорить науковиця.
У 2025 році науковці вже знайшли вугілля у господарській ямі і через радіовуглецевий аналіз дізналися, що йому 7 тисяч 200 років, каже Марта Андрійович. Результати цих зразків отримали кілька тижнів тому через складність та затребуваність такого аналізу у світі.
Кремінь, з якого древні люди робили собі знаряддя праці, знайдений під час розкопок у Тустані, Івано-Франківщина. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Що каже фермер, на полі якого працюють археологи
Науковці працюють на полі фермера Анатолія Дідика. Чоловік каже, що часто навідується до місця розкопок, а його син допомагав науковцям у роботі.
«Дуже цікаво це все. Наскільки мені відомо, там жили перші люди, які займалися сільським господарством. Ми наче продовжуємо їхню справу. Цікаво подивитися, як вони господарювали, які фрагменти їхнього побуту знаходять. Це — наша історія, і я такому тільки радий», — каже власник поля.
Фермер Анатолій Дідик, село Тустань, Івано-Франківщина. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Зі слів кандидата історичних наук Сергія Теліженка, міжнародна археологічна експедиція працює поблизу Тустані з 3 серпня в межах проєкту «Ukrainian History Global Initiative». Археологічні розкопки там триватимуть до 28 серпня. Усі знахідки поповнять фонди національного заповідника «Давній Галич».
