У 2017 році вітчизняні авіакомпанії перевезли рекордну кількість пасажирів. Пасажиропотоки через “авіаційні ворота” України теж показали історичний максимум.
Пересічний українець може не звернути уваги на ці показники, мовляв, це вигідно лише працівникам авіакомпаній та аеропортів.
Насправді ж зростання пасажиропотоку — це позитивний сигнал як для економіки країни, так і для туристичної галузі регіонів.
Зростає туризм — збільшуються доходи в місцеві бюджети, створюються робочі місця, поліпшується рівень життя населення, а це стосується кожного.
Так, за 2017 рік надходження у місцевий бюджет Львова від туризму зросли на 81% і становили 128 млн грн. 2,6 млн туристів витратили у Львові за цей час 615 млн євро. В середньому на одного мандрівника припадало 75 євро на день.
Зростання авіаринку також провокує нових гравців заходити в Україну і посилює конкуренцію на маршрутах, що може спричинити зниження вартості квитків.
Що стало драйвером рекордного зростання? Як це позначиться на пасажирах? Чому скандал з Ryanair підштовхнув український авіаринок угору?
Рекордний пасажиропотік
Упродовж 2017 року українські авіакомпанії перевезли рекордну кількість пасажирів — 10,55 млн. У 2016-2017 роках відбувалося відновлення ринку після дворічного спаду. Якщо за підсумками 2016 року обсяги пасажирських перевезень перевищили показник 2013 року на 2%, то за 2017 рік — вже на 30%.
Протягом року пасажирські перевезення здійснювали 18 вітчизняних авіакомпаній, при цьому 93% від загальних обсягів припадає на п’ять перевізників. Традиційно найбільший пасажиропотік обслужила авіакомпанія МАУ Ігоря Коломойського. За рік вона перевезла майже 7 млн пасажирів, що на 16,5% перевищує показник 2016 року.
Обсяги перевезень МАУ в аеропорту “Бориспіль”, для якого компанія є базовим перевізником, збільшилися на 18% до 6,25 млн пасажирів, а частка трансферних пасажирів на регулярних рейсах досягла 54%. Крім того, у 2017 році МАУ досягла рекордної позначки — 40 млн перевезених пасажирів за свою історію.
“У 2018 році ми будемо розвивати хаб у “Борисполі” і виведемо на маршрути новий для України тип літаків Boeing 777. Наша мета незмінна: стати провідним мережевим перевізником Східної Європи”, — розповідає президент МАУ Юрій Мірошников.
Крім МАУ, лідерами ринку пасажирських авіаперевезень залишаються компанії “Роза вітрів”, “Азур ейр Україна”, “Атласджет Україна” та “Браво”.
Повітряні гавані
Рекордне зростання у 2017 році показали й українські аеропорти. Пасажиропотоки через повітряні ворота України збільшилися за рік на 27,6% до 16,5 млн осіб, у тому числі у міжнародному сполученні — на 29% до 14,9 млн осіб.
Комерційні рейси авіакомпаній обслуговували 20 українських аеропортів та аеродромів. Кількість відправлених та прийнятих повітряних суден становила майже 160 тис, що на 20% більше, ніж у 2016 році.
“Бориспіль” завдяки запровадженню “хабової” стратегії розвитку, яка передбачає залучення трансферного пасажиропотоку, обслужив на 22% більше пасажирів порівняно з 2016 роком”, — заявляють у Державіаслужбі.
В аеропорту “Київ” пасажиропотік зріс на 64%, “Львів” — на 46%, “Харків” — на 35%, “Запоріжжя” — на 26,5%, “Одеса” — на 19%.
Регіональні аеропорти не відстають: “Кривий Ріг” зріс у 3,7 разу, “Чернівці” — у 3,5 разу, “Вінниця” — на 78%, “Херсон” — на 65%. Серед провідних аеропортів упав пасажиропотік лише у Дніпрі — на 2,8%.
Цікаво, що 98% загальних пасажиропотоків сконцентровані в семи аеропортах: “Бориспіль”, “Київ”, “Одеса”, “Львів”, “Харків”, “Дніпропетровськ” та “Запоріжжя”. Інші 13 об’єктів ділять між собою 2%.
Крім того, у 2017 році частка головного аеропорту країни — “Бориспіль” — в загальному обсязі пасажирських перевезень скоротилася на 3% до 64% та одночасно дещо збільшилися частки аеропортів “Київ”, “Львів” та “Харків”.
Опитані ЕП експерти впевнені, що українські аеропорти готові до зростання пасажиропотоку, і будь-яких труднощів найближчим часом вони не відчуватимуть.
“У багатьох аеропортах запас міцності дозволяє обслуговувати в кілька разів більше пасажирів, ніж вони обслуговують. Розширювати нічого не треба”, — вважає експерт напрямку “Транспорт” Офісу ефективного регулювання BRDO Сергій Хижняк.
“Інфраструктура аеропортів готова до зростання пасажиропотоку”, — погоджується експерт у сфері транспорту, радник голови “Укравтодору” Олександр Кава.
Тимчасове зростання?
Позитивну тенденцію у Державіаслужбі пов’язують, насамперед, з успішним розвитком сектору міжнародних повітряних перевезень.
Насправді ж факторів, які сприяли зростанню галузі, кілька. Серед основних експерти називають співпрацю МАУ з аеропортом “Бориспіль”. За словами авіаційного експерта Андрія Гука, це дає доволі позитивні результати.
Інший фактор — розвиток чартерного сегменту. “Відновлюються перевезення до туристичних країн — Туреччини та Єгипту”, — каже Хижняк.
Кава відзначає, що в Україні також збільшився попит на авіаперевезення з метою працевлаштування у країнах Євросоюзу. Посприяло цьому запровадження безвізового режиму з ЄС. Крім туристів, це вплинуло на іноземні авіакомпанії — вони почали суттєво нарощувати присутність в Україні.
До того ж, експерти відзначають поліпшення регуляторного середовища. “З боку української влади все відбувається прозоро та ефективно”, — вважає Гук.
За його словами, навіть скандал з Ryanair добре вплинув на ринок, тому що інші перевізники відреагували на її можливий прихід. “Відповідно, МАУ перебудувалася, Wizz Air наростила присутність, а Eurowings оголосила, що скоро почне літати в Україну. Усе це й дало позитивний результат”, — додає експерт.
Наявність авіасполучення і його ефективне використання — це плюс для економіки та туристичної галузі країни, упевнений Гук. “На прикладі Львова можна навіть назвати конкретні суми, які кожен турист залишає в місті. Тому розвиток авіасполучення — це, звичайно, добре для економіки”, — каже він.
“Якщо зростає ринок, відповідно, приходять нові авіакомпанії, посилюється конкуренція, що може спричинити здешевлення квитків”, — додає Кава.
Чи може галузь і далі зростати такими ж темпами, на 20-30% на рік?
“Пасажиропотік прив’язаний до добробуту населення та економічного стану в країні. На жаль, ми не бачимо різкого стрибка ні в розвитку економіки, ні в зростанні доходів населення. Швидше за все, ці чинники короткострокові”, — вважає Хижняк.
