Сорочки, старовинні ікони, лижі, світлини людей, яких вже давно немає в живих. Різноманітні прикраси, адресні покажчики, лижі, посуд… Всі ці експонати з любов’ю та трепетом збирали батько і син з Яремче, аби відкрити власний музей. Кожна річ у “Альпенштоці” має свою історію, особливу енергетику, а Олександр та Михайло Будейчуки розповідають людям про них, аби історія й традиції гуцульщини жили в пам’яті людей.
“Альпеншток” знаходиться в місті Яремче. Таку назву обрали не випадково, адже в експозиції є багато туристичних палиць для гір, туристи їх називали альпенштоками. Кожен, поважаючий себе мандрівник в горах мав завжди при собі альпеншток для зручності в походах, на палицю набивалися шильди міст, в яких побував подорожуючий. По кількості шильдиків на альпенштоці можна було визначити рівень досвідченості мандрівника, пише Галка.
“Музей ми назвали трохи дивно, комусь може й не зрозуміло. Альпеншток – це свого роду трекінгова палиця. Знаєте, як зараз в гори ходять з такими двома палицями, вони амортизують, а колись була одна палиця, що дуже зручно. Колись якщо йшли двоє в гори, наприклад хлопець з дівчиною, то кожен мав по такій палиці і можна було з двох скласти палатку”, – розповідає Михайло Будейчук.
Приватному музею вже понад п’ять років, проте збирати цікаві речі батько із сином почали давно. Будейчуки ходять в “експедиції” по області, шукають не лише цікаві експонати, але й людей, спілкуються з ними, дізнаються нове про традиції та історію рідного краю. Багато речей для музею дарують, проте деякі доводиться купувати за власний кошт.
Олександр Будейчук розповідає, що ідея створення “Альпенштоку” виникла вже давно, адже чоловік любить колекціонувати різноманітні старовинні речі.
“Ще зі школи я почав колекціонувати марки, монети, потім мілітарія, а далі зацікавився етнографією, та артефактами, що з цим пов’язані. Речі беремо у нашому регіоні, робимо із сином такі експедиції – ходимо по нашому регіону, Гуцульщині, Яремчанщині… Збираємо речі, дещо нам люди дарують, деякі речі купуємо. Під час експедицій ми завжди дізнаємося щось нове, шукаємо старожилів, майстрів, людей, які щось майструють. Ми збираємо речі аби зберегти їх, показати тим, кому це буде цікаво. В нас є різні експонати, кожен із них особливий для мене, бо має своє життя, свою унікальну історію та енергетику. Є цікавий одяг, цікаві побутові речі, столи, речі сакрального характеру. Столи дуже цікаві бо вони з різних сіл, є писані яремчансько-микуличанського типу і верховинські столи-скрині, є пасковці, різьблені, інкрустовані, сорочки, кептарі. Тут більш ніж тисяча експонатів, один із найстаріших експонатів – це сволок 1845 року. Це дуже цікавий сакральний експонат з Верховинщини, на ньому хрести, візерунки, солярні знаки”, – розповідає Олександр.
Предмети музею “Альпеншток” ознайомлюють з історією міста Яремче. Оглядаючи підбірки документів, світлин, будинкових табличок і реклам можна без машини часу перенестись на 100 років назад і опинитись в чарівному курорті Яремче, де люди насолоджувались відпочинком і шукали гармонію з природою.
“Разом зі своїм батьком ми вже більше п’яти років організовуємо різноманітні експедиції, а саме ми їдемо в найвіддаленіші куточки Гуцульщини і знайомимося з цікавими людьми. Україна дуже багатогранна тут багато народностей, національностей, традицій. А саме на Гуцульщині, бо в кожному поселенні є певний тип сорочки і 100 років тому всі одягалися в національний одяг, і він був як код регіону. До прикладу на Київську область є всього 10 типів сорочок на всю область, а тут по декілька типів у кожному поселенні, це десятки тисяч на всю Франківщину”, – розповідає син власника музею “Альпеншток” Михайло Будейчук.
