Херсонські кавуни і миколаївські помідори очевидно цьогоріч не доїдуть до франківських прилавків. Продавцям доведеться заміняти товар місцевими овочами й фруктами, або везти із-за кордону.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Дефіциту не буде, кажуть експерти, постраждає лише ціна. Чим будемо ласувати цього літа, розбирався Репортер.
Закарпаття і Заліщики
На центральному ринку в Івано-Франківську як завжди людно. Вже є багато полуниць, черешень, але ціни кусаються. У середньому, за полуниці просять 70-90 грн за кг. Є й дрібніші ягоди за 65 грн. Більшість полуниць – з Городенки, але є й з Чернієва. Продавці запевняють: ягід цього року мало й сезон полуниці вже закінчується. Тож ціна знижуватися вже не буде.
Черешня – із Закарпаття, Городенки і Чернівців, від 65 до 90 грн за кг. Найдешевша місцева, найдорожча – чернівецька. Уже є й персики, по 110 грн за кг – іспанські, турецькі й навіть одеські.
Також продають молоді овочі. Картопля – 35-45 грн за кг, капуста – 40, огірки – 45. Помідори – по 40-55 грн за кг, всі як один обіцяють, що їхні – із Заліщиків. Баклажани – по 85-100 грн за кг.
Сьогодні перший день, коли продаю наші баклажани, українські. Тому й ціна вже менша. Вони ростуть і в нашій області, от я в Галицькому районі вирощую, – каже продавчиня. – Але в основному цього року овочі будуть із Закарпаття і Заліщиків. Херсонських кавунів точно не буде. Домовляємось про поставки з Туреччиною.
За цибулю на ринку просять в середньому 25 грн за кг, кабачки – по 45 грн за кг, перець – 85-100 грн за кг, буряк – 27 грн за кг.
Схожі ціни і в супермаркеті «Сільпо», поруч з ринком. Перець тут по 130 грн за кг, помідори – 58-89, залежно від сорту, капуста – 40, огірки – 37-56.
Ціна буде високою
За словами експерта з продовольчого ринку Івана Стефанишина, дефіциту овочів та фруктів цього року не буде. Проблема – лише в ціні.
Усі проблеми, які ми мали по певних видах продукції, були нівельовані завдяки іншим областям чи завдяки імпорту з Польщі, Туреччини й інших країн, – каже Іван Стефанишин. – Тому питання лише в тому, чи зможуть люди купити ці товари. Енергетичні проблеми, логістика – все вплинуло на ціну. Але зараз з’являється все більше ранньої продукції, а пізня відходить. Наприклад, рання капуста вже набагато дешевша і це практично знімає проблему високої ціни.
Помідори й перець, якими славилася Херсонщина, цього року будуть компенсувати через імпорт. На думку експерта, також складна ситуація буде з персиками й абрикосами.
Не тільки через те, що їх в основному вирощують у південних областях, які перебувають у зоні бойових дій, а й через те, що останні роки площі під цими культурами різко знижуються. По сливі проблем немає, бо її в основному забезпечує Закарпаття, Чернівецька, Вінницька область. А от виноград везуть переважно з Миколаєва й Одеси. Обсяги будуть менші, тому ціна буде високою.
У більшості областей уже провели посівну, тож можна робити прогнози. Найбільша нестача – ярого ячменю, проса, гороху, соняшнику і цукрових буряків.
Також уже видно проблеми з гречкою. Минулого року її зібрали недостатньо. А цього року посіяли ще менше, – каже Іван Стефанишин. – І замістити імпортом не вийде, бо Європа не практикує сіяти гречку, а країни, які її поставляли, є нашими ворогами – білорусь і росія, частково Казахстан. Тож восени ми відчуємо нестачу. І теперішні ціни на гречку високі, бо це – залишки.
Картоплю посадили фермери
Проблеми можуть виникнути не лише з фруктами, овочами і зерновими. За словами Івана Стефанишина, багато великих підприємств опинилися на окупованій зоні. Зокрема, п’ять великих комбінатів, які займалися свининою.
Ніхто не відміняв і африканську чуму свиней, через яку фермерства масово скинули поголів’я через страх зараження, – каже експерт продовольчого ринку. – Ці умови будуть трохи тиснути на ринок, але дефіциту не буде, бо ми серйозно інтегровані у європейську економіку.
Щодо буряка й картоплі, то більше 50% посівних площ цих овочів – на заході України. Але це в основному – особисті фермерські господарства.
96-97% посадженої картоплі – це приватний селянський сектор. А великі господарства, які займалися картоплею, розташовані у північних областях, наприклад, на Чернігівщині. Саме вони в основному працювали для супермаркетів. Тож цього року населення виступатиме стабілізатором економіки по продовольству. Але держава уже має думати, яким чином можна викупити ці залишки продукції у населення
Проте найбільша проблема –в тому, що зараз великі господарства не мають, куди експортувати продукцію. Тому ціни на неї на ринках різко падають, а в результаті – знижується дохідність і підприємці не можуть підготуватися до наступного року. До того ж, недостатньо складських приміщень, а поголів’я тварин скорочується, тож віддати різні культури на корм – також не вихід. Тому головне завдання – експортувати хоча б частину врожаю за кордон.
Авторка: Ольга Романська
