У Соколівці Олешанської громади, що на Івано-Франківщині, влітку й навесні проживають 10-12 людей. На осінь і зиму село стає майже безлюдним. Сюди не їздять автобуси, тут немає крамниці, медпункту, газу та централізованого водопостачання.
Про те, як живе село-пустка на межі Івано-Франківської та Тернопільської областей, читайте у матеріалі Суспільного.
“Лишилися хати і все”
78-річний Богдан Стринаглюк — один із двох жителів хутора Соколів. Цей, а також хутір Свинилів об’єднані в село Соколівка.
78-річний Богдан Стринаглюк. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Богдан розповідає, що живе тут з 2008 року — відколи померла дружина Марія. Родом він — із сусіднього села Олеша. За освітою чоловік — інженер.
Богдан розповідає, що всього на хуторі Соколів — 10 хат, більшість — безлюдні.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Воду чоловік бере з криниці, дім обігріває дровами, їсти готує у печі. Якщо потрібно, каже Богдан, за харчами або ліками їздить в Олешу чи Тлумач.
Богдан Стринаглюк живе у Соколівці з 2008 року. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“Є собака, є дві кози, кури — 10 штук. І отак ґаздуємо. Нема тут нічого. Тут лишилися хати і все”, — каже Богдан Стринаглюк.
Павліна Чижик проживає на хуторі Соколів. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
На хуторі Соколів від народження проживає Павліна Чижик. Тут жінка й одружилася.
“Було багато людей – було зовсім інакше. Тут по 15 дітей ходили до школи”, — каже Павліна Чижик.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
У початкову школу, розповідає жінка, діти ходили в сусідній хутір Свинилів. Вона розташовувалася у приватному будинку.
Павліна Чижик. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Останні 18 років Павліна живе вдома сама. Однак жінка не хоче покидати своє подвір’я.
“Я навіть не зимую тут. Маю трьох дочок, то вони дуже сваряться, кажуть: “Вам і літом нема що робити”. Але я в місті нічого не роблю, а тут ще вийду в город, та й пару курей тримаю. Та й тому живу тут ще”, — говорить Павліна Чижик.
Може стати привабливим місцем для туристів
Голова Олешанської територіальної громади Богдан Двояк розповідає, що колись Соколів і Свинилів були густозаселеними хуторами.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“З часом так склалося, що люди мігрували: хто — в Олешу, хто — в Тлумач. З 55 зареєстрованих дворів більш-менш житлові — 20-21 двір. Людей зареєстрованих — приблизно 36, реально проживають десь 10-12 в літній період”, — розповідає Богдан Двояк.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
З його слів, від газифікації, яку проводили у 2004 році, жителі Соколівки відмовилися. Також у селі немає централізованого водопостачання. Утім, розповідає голова Олешанської громади, Соколівка розташована неподалік лісу і ботанічної пам’ятки природи — Городища і має шанси стати привабливим місцем для туристів.
