Молодіжна рада Івано-Франківська об’єднала 35 громадських організацій ще за місяць до повномасштабного вторгнення росії. А 24 лютого команда без вагань взялася до роботи, аби спільно допомогти франківцям та переселенцям вистояти.
Нині вони успішно ведуть телеграм-канал “Безпека ІФ“, допомагають людям з пошуком житла, закривають гуманітарні потреби переселенців, міст у зоні бойових дій, підтримують ЗСУ та тероборону. І вже нині шукають рішення, як організувати життя Франківська в нових умовах війни, пише “Репортер“.
Молодіжна рада Івано-Франківська об‘єднала 35 інституцій громадського суспільства, серед яких громадські організації, представники профспілок університетів, благодійних ініціатив. Зокрема це “Будуємо Україну разом”, “Пласт”, “Стан”, “Д.О.М.48.24” та інші.
Ми створили Молодіжну раду 26 січня. До того було багато планування та документування. Ідеєю було не втілювати власні ідеї та бажання, а реагувати на потреби молоді. І так вийшло, що в лютому ці потреби самі прийшли до нас, – говорить Богдан Кирста, комунікаційник Молодіжної ради Івано-Франківська. – Усе почалося 24 лютого в 7:48. В чаті ради Влад Соха написав, що в такий час треба об’єднуватися і починати щось робити. Пізніше він став головою нашого волонтерського штабу. І вже в 10 ранку ми мали перший ранковий Zoom і намітили попередній план дій.
Нині штаб має вісім напрямків діяльності, які формувалися у відповідь на потреби, що виникали у містян.
Так, майже одразу запустили телеграм канал локальних новин “Безпека ІФ” – @bezpekaif. Його роботу координують з представниками міської ради, ДСНС, Муніципальною вартою, аби мати найсвіжіші оперативні дані й повідомляти про них. Нині у каналу понад 7000 підписників, які дізнаються правдиву й актуальну інформацію та отримують сповіщення про сигнали тривоги в телеграм-каналі.
Ми бачили хаос, стах і нерозуміння серед людей. А коли люди бояться, ними легко маніпулювати. Ми поставили собі за ціль вирівняти ситуацію та зняти паніку, а разом з тим комунікувати з владою міста, аби допомагати їм закривати певні потреби, – додає Богдан Кирста. – Ще один напрям роботи – протидія фейкам і дезінформації. У перші дні ми набрали команду, яка моніторила в чатах повідомлення і перевіряла, що є дійсним, а що – неправдивим. Окремо займалися блокуванням російських телеграм-каналів.
Також одразу штаб Молодіжної ради взявся за створення бази волонтерів, у якій нині є понад 350 небайдужих. У перші дні повномасштабного вторгнення росії запити на допомогу волонтерів були ситуативними й завдяки цій базі координація волонтерів була ефективною та оперативною, каже Богдан.
Майже одразу волонтерський штаб ради у просторі Paragraph став точкою збору гуманітарної допомоги для франківців та людей з інших міст. Молодіжна рада комунікує з іншими штабами та організаціями, аби спільно закривати потреби з наявних запасів чи закуповувати продукти та медикаменти.
Зокрема, минулого тижня спільно з Івано-Франківським осередком пласту волонтери Молодіжної ради відправили на Київ, Миколаїв, Охтирку, інші міста шість автівок з допомогою.
Ще одним напрямом стала допомога з поселенням людям, які приїжджають з інших міст.
Цим займається місто, але разом з тим охочих прийняти в себе переселенців було багато, а ресурсів – недостатньо. З нашого боку ми забезпечували комунікацію з шелтерами (притулками) та переміщеними особами, допомагали закривати запити. Велика подяка ініціативам, які погодилися надати людям свої простори для проживання, – каже Богдан.
Також волонтери Молодіжної ради шукали по різних складах матраци та подушки для шелтерів. Облаштування притулків триває до нині.
У волонтерському хабі Молодіжної ради співпрацю з шелтерами координує Марічка Чайковська, яка представляє ГО “РІЗНІ“, викладає хімію та біологію в освітньому просторі “Невгамовні”. Вона розповідає, що притулки для людей, які вимушено покинули свої домівки, надають у Франківську громадські організації, бізнес – танцювальні зали чи студії, та звичайні мешканці, які приймають людей у свої помешкання.
У більшості цих просторів люди зупиняються на довше, якщо там є нормальний санвузол і кухня чи налагоджена комунікація з кимось, хто готує. Буває, що живуть і паралельно шукають житло, але у Франківську зараз із цим досить напружена ситуація, – говорить Марічка Чайковська. – Для тих, хто готовий приймати людей у свої помешкання, у нас є окрема анкета.
З самого початку у волонтерського штабу Молодіжної ради була ідея співпрацювати з міською радою, зокрема допомогти в колцентрі, але вийти на контакт не вдалося.
Усі поселення в школах чи спортзалах з нами не пов‘язані. Більше того, якщо б ми хотіли підселити когось туди, то треба телефонувати на офіційну гарячу лінію. З опублікованих восьми номерів працює фактично один. На інші неможливо додзвонитись. І не факт, що там допоможуть з поселенням, – каже Марічка.
Оскільки люди залишаються у франківських шелтерах на довше, то їм також надають супровід з точковими запитами на гуманітарну допомогу, проводять заняття для дітей і зустрічі з психологами, неформальні чаювання. Надалі є ідея створити спільні зустрічі в окремому просторі для того, аби люди знайомилися між собою.
Це окремий напрям роботи штабу – психологічно-соціальна допомога, легалізація статусу, соцзгуртування й інтеграція переселенців. Ми проводимо заходи для всіх, бо в цій новій реальності нам треба вчитися жити разом, – говорить Богдан Кирста.
Ще один напрямок – збір коштів на закупівлю необхідних речей для ЗСУ, тероборони, груп швидкого реагування.
Владислав Соха, представник ГО “СТАН”, а нині й керівник волонтерського штабу Молодіжної ради, був тією людиною, хто в перший день російського вторгнення закликав усіх об‘єднатися і щось робити.
Ми вже сьогодні думаємо про довготривалі перспективи – працевлаштування, економічна стійкість міста, соціальне згуртування. Населення міста зросло. На Прикарпаття прибуло близько 100 000 людей. І невідомо, скільки вже осіло у Франківську, скільки ще їздитимуть з ближніх сіл, які не входять до Франківської громади, скільки шукатимуть роботу, – каже Влад Соха. – Ми розуміємо, що будуть розбіжності – культурні, поведінкові, виникатимуть мовні питання, питання наповнення бюджету. Багато переселенців – з дітьми, дітей треба кудись водити, франківці теж мають виклик, куди подіти дітей. Є багато тих, хто втратив усе і шукає роботу, людям потрібна соціалізація. Ми розуміємо, що тут немає наших і не наших – ми всі є громадянами Українами і люди не в гостях – вони на своїй території через вимушені обставини.
За словами Владислава, зараз волонтери перекваліфіковуються на те, як працювати далі у випадку затяжної війни, навіть непрямої дії. Вже є певні напрацювання, які можуть запропонувати місту.
Йдеться про фізичні простори, де ми можемо організовувати події, виходити на громадський діалог, можемо пропонувати рішення з працевлаштування, – говорить Влад Соха. – Ми плавно відходимо від пожежного формату активізму – до організаційного, з довготривалим горизонтом планування.
