Суд на Івано-Франківщині виніс вирок єпископу Ужгородсько-Хутської єпархії Православної церкви України Кирилу у справі про безпідставне бронювання 291 військовозобов’язаного у «критично важливій» релігійній організації задля відстрочки від мобілізації. Духівник разом зі своїми помічниками за грошову винагороду в розмірі від 1 до 2 тисяч доларів допомагав чоловікам, які не планували виконувати священничі обов’язки, отримати сан.

Про це йдеться у вироку Калуського міськрайонного суду, пише Суспільне.

Підсудний — уродженець села Швейків Тернопільської області, який є архієреєм та був керівником Ужгородсько-Хустської єпархії ПЦУ, а також має II групу інвалідності.

За інформацією сервісу Опендатабот, до 27 лютого 2026 року релігійною організацією керував Михайло Михайлюк (Кирило).

Перший епізод набуття військовозобов’язаним нібито священничого сану слідчі зафіксували у червні 2023 року. За матеріалами справи, тодішній єпископ Ужгородсько-Хустської єпархії через спільника домовився із першим «клієнтом» з Калуша. Військовозобов’язаний не відповідав дияконським вимогам, а також не мав наміру виконувати такі обов’язки.

Проте Кирило (Михайло Михайлюк) виготовив, оформив та видав в Івано-Франківську від імені своєї єпархії посвідчення диякона цьому чоловікові. У документі йшлося про те, що військовозобов’язаний нібито став священнослужителем ще у грудні 2020 року. «Клієнта» неодноразово зупиняли військові ТЦК та СП, проте через посвідчення диякона його не мобілізовували.

За виготовлення фальшивих документів військовозобов’язаним єпископ та його спільники отримували по 2 тисячі доларів з кожного чоловіка. У червні 2024 року його помічник, який домовлявся з «клієнтами» про бронювання й отримував за це 2 тисячі доларів, залишив собі 1 тисячу доларів, а решту передав Кирилу (Михайлу Михайлюку).

Згідно з епізодом за листопад 2024 року єпископ додатково отримував 5 тисяч гривень за особистий супровід військовозобов’язаного у богослужбовій ризі до ТЦК та СП.

У період з червня 2023 по листопад 2025 року 291 диякон та священнослужитель безпідставно набули свої сани й таким чином уникнули мобілізації.

Окрім того, у 2025 році єпископ неодноразово просив керівництво Православної церкви України визнати свою єпархію «критично важливою» релігійною організацією задля подальшого бронювання священнослужителів.

Єпископа Ужгородсько-Хустської єпархії ПЦУ судили за перешкоджання діяльності Збройних сил України. 31 березня 2026 року він уклав з прокурором угоду про визнання винуватості. Серед пом’якшувальних обставин — його інвалідність, а також 500 тисяч гривень, які він перерахував на допомогу ЗСУ.

5 жовтня 2026 року Калуський міськрайонний суд визнав єпископа Кирила (Михайла Михайлюка) винним й призначив йому три роки іспитового терміну. Також після набрання вироком законної сили трьом людям, які у лютому 2026 року вносили за духівника заставу, суд зобов’язав повернути їхні гроші. Загальна сума застави складала 232 тисячі 960 гривень.

Що відомо про єпископа Ужгородсько-Хустської єпархії ПЦУ Кирила (Михайла Михайлюка)

У травні 2025 року Служба безпеки України оголосила підозру єпископу Ужгородсько-Хустської єпархії ПЦУ Кирилу (Михайлу Михайлюку). 13 листопада того ж року священний синод Православної церкви України відсторонив його від керування релігійною організацією на період розслідування й заборонив звершення таїнств та надання будь-яких грамот, довідок і посвідчень щодо приналежності до духівництва як від свого імені, так і від імені Ужгородсько-Хустської єпархії. Духовне керівництво єпархією передали митрополиту Київському і всієї України Епіфанію, а юридичні обов’язки — архієрею ПЦУ Агапіту (Павлу Гуменюку).

2 лютого 2026 року комісія священного синоду Православної церкви України звільнила на спокій й визначила йому місце перебування у чоловічому монастирі святого великомученика Пантелеймона, що розташований у селі Шипинці Чернівецької області.

Бронь від мобілізації для священнослужителів: що відомо

Кабінет міністрів України дозволив бронювати священнослужителів після нових змін у порядку бронювання військовозобов’язаних під час мобілізації та воєнного стану.

Про це йдеться в урядовій постанові № 1498 від 26 грудня 2024 року.

Згідно з документом забронювати можна священнослужителів з переліку посад, затвердженого Державною службою з етнополітики та свободи совісті. Водночас на них не розповсюджуватиметься вимога щодо заробітної плати 20 тисяч. Їх також оминула норма, яка передбачає, що кількість військовозобов’язаних на «критично важливому» підприємстві чи установі повинна становити не більше, ніж 50% загальної кількості працівників мобілізаційного віку.

Аби отримати бронювання від мобілізації, військовозобов’язані священнослужителі мають відповідати таким вимогам:

  • мати статус священнослужителя та працювати у релігійній організації, визнаній «критично важливою»;
  • проводити богослужіння, релігійні обряди, церемонії, проповіді;
  • перебувати на військовому обліку в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки;
  • уточнити дані в ТЦК та СП;
  • не перебувати у розшуку.

У 2025 році критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період визнали 742 релігійні організації в Івано-Франківській області.