Бійці 102-ї бригади ТрО Івано-Франківщини, які боронять підступи до Гуляйполя, завітали в пункт незламності, аби привітати місцевих мешканців з Різдвом Христовим.
Серед колядників прикарпатський воїн Тарас, який до війни професійно займався музикою.
Про це пише Правда.іф з посиланням на репортаж “Укрінформ”.
Бійці побажали гуляйпільцям здоровʼя та миру.
«Наш батальйон другий рік поспіль колядує. Це наша традиція і ми хочемо аби вона була з нами. Це така частинка дому, який ми згадуємо», – сказав заступник командира батальйону Олег («Синоптик»).
Він додав, ідея заспівати колядки належить одному з бійців бригади.
В Гуляйполі сьогодні працює один пункт незламності. Він відкрився 8 місяців тому. Тут можна випрати речі, випити гарячого чаю, зарядити телефон та ліхтарі, подивитися телевізор, прийняти душ, отримати гуманітарну допомогу та просто поспілкуватись одне з одним.
“Ми щасливі, що бачимо людей. Ми їх захищаємо. В місті 1800 людей лишилось. Люди нам завжди раді, а ми – їм”, – говорить військовий Тарас.
Він – професійний музикант, сьогодні грав на сопілці, хоча в цивільному житті його інструментом була труба.
“Ми всі маємо професійну музичну освіту. Я, наприклад, закінчив училище, граю на трубі. За кордоном 8 років гастролював, всю Європу об’їздив з оркестром. Приїхав 19 лютого 2022 року додому. Суто випадково. За кілька днів почалась війна. 2 дні ми з дружиною поговорили про все і я пішов до військкомату”, – розповів Тарас.
Він сам родом з Івано-Франківської області. Говорить, що вдома на Святвечір не прийнято ходити по хатах.
“Колядуємо вдома з родиною. А наступного дня вже ходимо по сусідах, родинах”, – каже він.
Цього року його донечка колядувала для татка телефоном. Вдома військовий крайній раз був у жовтні. Говорить, що скучив за родиною і музикою.
“Я звик грати. Мені дуже не вистачає музики. Граю, коли можна. Маю сопілку, губну гармошку”, – поділився Тарас.
Солістом у військовому “гурті” став 29-річний боєць Назар. Боєць розповідає, що Гуляйполе дуже сильно побите. Ворог лупить переважно навмання і тому дуже багато місцевих постраждало за цей час.
“Люди не хочуть виїжджати, бо то їхній дім. Ми вже півтора року боронимо підступи Гуляйполя. Важче з тієї точки зору, що хлопці просто психологічно втомилися. Ми фактично від самого початку на цьому напрямку, відтоді, як 58-ма бригада вибила орків. Ведемо активну оборону. З регулярною періодичністю орки пробують лізти на нас, ми їх відбиваємо. Стараємось принаймні”, – розповів Назар.
