Одна з багаторічних проблем у лісовій галузі — санітарні, а точніше «санітарні», рубки. У теорії вони призначені для оперативного видалення пошкоджених шкідниками чи хворобами лісу дерев.
А на практиці їх використовують лісівники для отримання деревини в так званих неексплуатаційних лісах, тобто тих, які мають виконувати природоохоронні чи рекреаційні функції.
У 2020 році Texty.org.ua вже робили велике дослідження на цю тему «Санітарна хвороба українського лісу». І як реакція влади наприкінці 2020-го було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів, якими регулюється призначення санітарних рубок і які обмежили їх проведення в найцінніших лісах Карпат.
А тепер планують знову спростити призначення санітарних рубок, ухваливши законопроєкт № 9516. І хоча лісівники розповідають, що санітарні рубки їм потрібні, щоб оперативно ліквідовувати наслідки пожеж, буреломів та пошкоджень шкідниками, цифри свідчать про інше. Бо санітарні рубки фактично є… плановими! Особливо в Карпатах, пишуть Texty.
Звідки дані?
Після лісової реформи більшість державних лісів об’єднані в межах одного великого лісгоспу — ДП «Ліси України», а колишні лісгоспи перетворилися на його філії.
На сайті ДП «Ліси України» опублікований так званий план-графік відведення лісових ділянок. «Відведення» — це лісівничий термін, що означає вимітку дерев, які планують рубати, заміри їх діаметра й висоти та збір інших даних для отримання дозволу на рубку. Фактично це план із зазначенням конкретних видів рубок, термінів їх проведення, ділянок та орієнтовного обсягу заготівлі деревини. Його доповнюють у міру надходження нових ділянок. І на його основі філія планує супутню діяльність, як-от проведення тендерів на рубки лісу, або рахує кількість потрібної техніки та працівників.
Планові хвороби лісу?
Станом на кінець березня ДП «Ліси України» мало призначених на травень – грудень 2024 року 645 834 кубометри санітарних рубок, 63% з яких запланував Карпатський лісовий офіс (Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська області).
При цьому деякі санітарні рубки заплановані аж на червень і пізніші місяці.
Це безглуздо, якби була реальна підстава проводити згадані рубки.
Бо як кажуть самі ж лісівники? Якщо санітарна рубка проводиться з метою запобігти поширенню шкідників, наприклад короїда, то потрібно видалити заражені дерева в якнайкоротші терміни. Особливо влітку, коли короїд заселяє сусідні дерева. А якщо з метою вилучити вже пошкоджене пожежею чи вітровалом дерево, то з цим також бажано не затягувати. Особливо влітку, коли деревина швидко псується.
Причини рубок?
Щоб призначити санітарну рубку, треба підготувати з пів десятка різних документів, у яких мають бути вказані конкретна причина рубки, інформація про те, коли була виявлена хвороба чи шкідник. Ще з весни 2021 року законодавство вимагає, щоб Держлісагентство викладало згадані документи у форматі відкритих даних. Проте ця вимога ігнорується, дані викладаються дуже фрагментарно й у форматі сканів, часто свідомо вкрай поганої якості. Це унеможливлює аналіз причин призначення санітарних рубок методом машинного аналізу.
Але якщо подивитися на конкретні філії, то відповідних документів немає більше ніж на 80% запланованих санітарних рубок.
Виходить, що спочатку планується «хвороба» лісу, а вже потім під це готуються документи для обґрунтування.
Планові рубки в протиерозійних лісах?
Лідером із планових «хвороб» лісу є філія «Вигодське лісове господарство».
Тут планують зрубати суцільними санітарними рубками з травня по листопад аж 67 098 кубометрів деревини. Може, тут призначають рубки так заздалегідь, бо заважають погодні умови чи відсутність доріг, щоб підібратися до «хворого» лісу?
Теж ні. Наприклад, в 11-му та 13-му кварталах Свічівського лісництва заплановані під рубку ділянки містяться прямо біля великої лісової дороги. А поруч свіжі зруби. Тому, якщо ці ліси справді хворі і їх треба «рятувати» суцільною рубкою, навіщо чекати аж серпня? Так само в сусідніх кварталах на літо заплановані вибіркові санітарні рубки.
Реальна причина проста: ці ліси зараховують до так званих протиерозійних. Тобто таких, де заборонені комерційні планові рубки. На відміну від санітарних, якими цей ліс фактично планово й суцільно вирубують.
Мертва деревина — живий ліс
Навіть коли справді пройшов бурелом чи дерева загинули через шкідників, це не означає, що все треба обов’язково зрубати й вивезти. Особливо коли йдеться про «неексплуатаційні» ліси, тобто не призначені для промислової заготівлі деревини.
Бо мертва деревина — це необхідна складова лісових екосистем, яка є домівкою для багатьох видів живого. І її наявність, різних стадій розкладу та різної величини, — одна з ключових характеристик здоров’я лісових екосистем.
Нещодавно Європарламент проголосував законопроєкт EU Nature Restoration Law, який, між іншим, передбачає потребу для країн — членів ЄС забезпечувати зростання кількості мертвої деревини в лісах.
А в США досі вважають великою помилкою, що свого часу вирубували суцільно всі ліси з білої сосни, які були заселені чужорідним грибом-шкідником. Бо таким чином винищили й стійкі до хвороби особини, кардинально ускладнивши завдання подальшого відновлення за допомогою селекції.
Тому процедура оцінки впливу на довкілля суцільних санітарних рубок (а на сьогодні всі такі рубки понад 1 га підлягають їй) є певним запобіжником як від відверто незаконних рубок із вигаданими хворобами лісу, так і від випадків, коли замість рубки доцільно лишити все природі на самовідновлення.
А от у разі ухвалення законопроєкту № 9516 (першим автором якого за збігом є колишній директор Вигодського лісгоспу) такий запобіжник зникне.
Це призведе не тільки до негативних екологічних наслідків через збільшення суцільних рубок у Карпатах і деградації лісів узагалі, а й до економічних. Бо в ЄС із 2025 року набирає чинності новий Регламент щодо протидії знелісненню, за яким прискіпливіше перевірятимуть вироби з деревини, що заходять на ринок ЄС. Останній нині є основним ринком для українських деревообробників.
