Гуцульське село Криворівня знане не тільки своєю історією та мальовничою природою, але й народними майстрами. За традицією творчі навички старше покоління передає молодшому.
Не виняток і велика родина Зеленчуків. Якщо найстарша господиня ліпить сирних коників, то молодша Марійка за майже 10 років встигла вишити близько сотні кожухів, йдеться в сюжеті Еспресо.
З року в рік замовлення вишити гуцульський кожух надходять звідусіль. Цьогоріч дівчина теж не відпочиватиме. Здебільшого одежину замовляють до урочистих подій чи релігійних свят, а їх на Гуцульщині не бракує.
Кожен проданий кожух Марійка записує – веде облік. Найдалі, звідки приїжджали замовники, – із Санкт-Петербурга.
На пошиття одного кожуха йде близько 5-6 тижнів. Працювати треба щодня по кілька ходин. У роботі майстриня використовує акрилові нитки, дерматин та баранячі шкури.
З року в рік замовлення вишити гуцульський кожух надходять звідусіль. Цьогоріч дівчина теж не відпочиватиме. Здебільшого одежину замовляють до урочистих подій чи релігійних свят, а їх на Гуцульщині не бракує.
Кожен проданий кожух Марійка записує – веде облік. Найдалі, звідки приїжджали замовники, – із Санкт-Петербурга.
На пошиття одного кожуха йде близько 5-6 тижнів. Працювати треба щодня по кілька ходин. У роботі майстриня використовує акрилові нитки, дерматин та баранячі шкури.