Десятилітні зусилля підвищити професіоналізм російської армії, вочевидь, провалилися, але окупанти намагаються адаптуватися находу, передає Правда іф з посиланням на zn.ua
Що не так з російською армією? Це одне з питань, яке останніми днями звучить найчастіше. Захід помилково вірив, що воєнна машина Росії якимсь чином рівня НАТО. Тож тепер всі здивовані тим, як багато проблем загарбнику завдає менша і гірше озброєна Україна.
«Будучи командиром НАТО у свій час, я проводив час з російськими військовими й тогочасним начальником Генерального штабу генералом Нікалаєм Макаровим. Будучи приємною фігурою, Макаров розповідав мені про російські зусилля щодо модернізації сил, починаючи з професіоналізації армії й відмови від жорстокої призовної системи. Були плани щодо покращення наступальних кібернетичних можливостей, високоточної керованої зброї, а також безпілотних машин», – пише відставний адмірал ВМС США і колишній командир союзник військ НАТО Джеймс Ставрідіс у матеріалі для Bloomberg.
Він зауважує, що Макаров, схоже, був впевнений у прогресі. Але події в Україні показали, що зусилля насправді провалилися. А призовників на полі битви дуже багато. Російське озброєння теж не стало кращим. Росія показала себе не як розвинена армія 21-го століття, а як тупа сила в стилі Другої світової війни. На відміну від Сирії, де російські війська були ефективними, але не брали участь в боях з регулярними військовими, сьогоднішні битви в Україні демонструють великі прогалини в російських підходах до підготовки, забезпечення обладнанням й організації. Ставрідіс вказує на три ключові проблеми, варті особливої уваги, які Москва не може вирішити негайно і які будуть й надалі підривати операції проти України.
«Перша й найбільш очевидна – це провал логістики. В армії ми часто кажемо, що аматори вивчають стратегію, а професіонали – логістику. Доставка боєприпасів, пального, продуктів, засобів обігріву, електрики й систем зв’язку для військ критично важлива. Зокрема, постачання пального на передову виявилося проблематичним для росіян. Для західних сил це питання елементарної логістики», – пише Ставрідіс.
Фото конвою з танків й бронетехніки, яка розтягнулася на десятки кілометрів неподалік Києва, – це хороший приклад некомпетентності. Будь-яка сучасна західна армія розробила б детальні плани, щоб така маса наступального озброєння не лишалася на відкритій території впродовж стількох днів. Забезпечувати відносно невеликі групи в Сирії просто у порівнянні з підтримкою 200-тисячної армії.
Друга проблема, на яку вказує Ставрідіс, менш очевидна, але гірша. Значна частина солдатів, які беруть участь у вторгненні в Україну – це строковики або резервісти. Це не професійна, складена з добровольців сила на чолі з досвідченими кадрами. Були анекдотичні приклади, коли російські солдати буквально не знали про важливість своєї місії. Деякі були здивовані дізнатися, що вони, виявляється, не на навчаннях в Росії, коли їх брали в полон українці.
Третій ключовий промах – це погана військова майстерність на виду. Російський план включав атаку з шести різних векторів, що сильно розпорошило сили.
«Бойовий план, який розділяє сили на шести напрямках, від початку дефектний. Без сумніву можна пов’язувати це з помилковими оцінками й розвідкою. Російські генерали, вочевидь, очікували, що українці будуть зустрічати їх з квітами й горілкою, а не кулями й коктейлями Молотова», – пише американський військовий.
Кількість бойових втрат Росії вражає. За 20 років тяжких боїв в Афганістані США втратили приблизно 2 тисячі солдатів в бою. Але в Україні всього за два тижні було вбито щонайменше 4 тисячі російських військових, а може й вдвічі більше. Ці цифри будуть переслідувати Владіміра Путіна, хоч він і намагається їх приховати від суспільства.
На додачу до втрати крові Росія втрачає багатство. Війна – «дороге задоволення», особливо коли джерела твердої валюти висихають через західні санкції. А більша частина воєнної скарбниці, на яку розраховував Путін (понад 600 мільярдів доларів у резервах) були заморожені західними інститутами через санкції.
Є повідомлення, що Росія відправляє свої літаки на 200 вильотів щодня, використовуючи надзвичайну кількість пального й запчастин, які буде нелегко поповнити через санкції. Україна стверджує, що збила більше 50 російських літаків, кожен з яких коштує 20-50 мільйонів доларів. Один з нещодавніх підрахунків свідчить, що кожен день війни коштує Москві кілька мільярдів доларів. І з таким темпом Путін втратить всі гроші раніше, ніж підтримку суспільства.
Для росіян на полях битви в Україні найгірше ще попереду. Путіну, який мріє захопити чотиримільйонний Київ, доведеться кинути в бій дуже велику кількість сил. Найелітніша Перша дивізія морської піхоти США билася майже два місяці, щоб взяти іракське місто Фаллуджа, яке в 10 разів менше, ніж українська столиця. Місцеві знають кожен закуток свого міста, вони дедалі краще озброєні завдяки Заходу, а також більш мотивовані, захищаючи свої сім’ї. Це буде довга й кривава битва.
«Але ось застереження: попри всі провали російської армії до цього часу, вона адаптується й вчиться в ході боїв. Росіяни не використовували технології кібератак, відкладаючи певні можливості в резерв, щоб застосувати їх проти Заходу, коли санкції стануть ще більш болючими», – попередив американський адмірал.
