У франківському кінотеатрі «Люм’єр» минулого тижня пройшов тестовий показ українсько-італійської трагікомедії «Небо парасолька». Презентувала фільм творча група продюсер Андрій Соярко, режисер Заза Буадзе, актор Богдан Бенюк і композитор Роман Григорів.
За сюжетом, син українки та італійця, який народився та виріс за кордоном, приїжджає до рідного села матері у Карпатах, аби розвіяти там її прах. Там він знайомиться зі своїм дідом Михайлом, колишнім клоуном Бубою. Далі слідує низка карколомних подій, які єднають долі діда та онука. Діда Михайла, який зривається шукати онука-італійця зіграв Богдан Бенюк.
Фільм знімали у Бережниці на Верховинщині, пише «Репортер».
Актор поділився пережитим під час зйомок фільму одразу після презентації у Франківську. Йшлося про тяглість поколінь, про важливість пам’ятати, звідки ми прийшли і хто залишиться після нас:
“Іван Малкович, мій сусід, сказав таку фразу: «Бодя, так добре дивитися на твоє подвір’я, коли на ньому бігає чотири покоління». Мама дружини ще є, їй днями було 85 років, я з Уляною, діти, внуки, собаки, коти, кроти. Все багатство – на подвір’ї. І в цьому є велика глибина.
Кожна людина складається з роду по материнській і роду по татовій ліній. Те, що було в сьомих колінах, потім на нас відгукується. Я щасливий, бо можу дітей і внуків бачити, а якщо я ще й побачу, хто в четвертому поколінні буде, то це буде неймовірне щастя.
Треба прожити життя таким чином, щоб не розхльобували твої. І якщо я зараз маю якісь девіденди, а я – багатий чоловік, маю і роботу добру, яка мені подобається, я ловлю кайф від цієї роботи, я маю родину, я – щасливий чоловік. Такі девіденди просто так не даються. Я отримую те, що тяжко завойовувалося мамою, татом, і маю це розуміти, цінувати і адекватно себе в житті поводити. Це проста математика. Життя весь час нас випробовує, бо в захмарному товаристві вже нічого не сховаєш”.
