До старту експедиції через усі Карпати — від Румунії до Словаччини — “Арка Карпат” залишилося менше 10 днів. Одначе, за словами одного із двох ініціаторів подорожі, прикарпатця Богдана Ославського, є ще непевності, які, мабуть, не облишать обходисвітів аж до крайнього дня.
Про них та інші особливості підготовки до експедиції мандрівник поділився із Суспільним
Румунський кордон: місія здійсненна?
Коли почали планувати експедицію, а це було приблизно рік тому, сподівалися, що вже не буде таких проблем із карантином. Але ці проблеми тягнулися і тягнулися, і насправді досі немає розуміння, що “окей, 100 % проїдемо, — розповідає Богдан Ославський і додає, що перетнути кордон — найтяжче.
Є карантинні правила, які обмежують в’їзд для багатьох людей, але разом із тим — люди постійно курсують: хто має родичів, хто має дозвіл на роботу тощо. Цей трафік тисяч людей — він є. І ми зверталися до всеможливих відомств — посольств Румунії, Словаччини, Польщі в Україні про те, що є така експедиція — всього двоє людей, вони йтимуть горами: невже не можна отримати дозвіл, аби якось вирішити це питання, — мовить мандрівник.
Крім того, додає чоловік, писали звернення і в українське МЗС:
Воно передало цю інформацію в посольство України в Румунії, звідти зі мною сконтактували — вони про нас знають і консультують нас із питань, як перетнути кордон.
Богдан Ославський каже, що є умови, за яких можливість перетнути кордон імовірніша:
ПЛР-тест, а він у нас буде. Проте є ще чинник карантину. Також у нас буде засвідчення половини вакцинації — введена перша доза.
Тому, крім основних варіантів, хлопці мають “аварійний”:
“Подаємо “заробітчанські папери”, типу, їдемо на заробітки, на сількогосподарські роботи. Загалом у нас все, як у кіно — більшість всього вирішується в останній момент.
Що в рюкзаку?
Богдан Ославський запевняє, що все необхідне для подорожі готове на 80-90 %:
У нас є все необхідне спорядження. Що стосується харчів, то теж є майже усе.
У рюкзак мандрівник бере із собою лише найпотрібніші речі:
Легкий пірамідний намет, який ставиться на трекінгову палицю, спальний мішок, ультралегкий надувний килимок, аптечку. Також комплект термобілизни, шкарпетки, дві футболки, куртку, можливо, пончо. Крім того, беру пальник і радіаторну каструлю.
Щодо їжі, то її чоловіки плануватимуть так, аби одночасно нести із собою не більше як на 10 днів.
На маршруті, принаймні, в Румунії, кожні сім-десять днів в якихось місцях, де є цивілізація, ми залишимо пакунки із запасами газу і сухих харчів. А за ті сім-десять днів братимемо чергову партію.
Крім того, говорить Богдан Ославський, матимуть паперові карти, компас GPS:
Навігатором буду користуватися на мобільному телефоні. Але телефон може “здохнути”, може зникнути зв’язок, тому паперова карта і компас мусять бути.
Частину карт мандрівники замовляли з Польщі, частину — з Румунії, частина — українські. Всього їх приблизно 30-40.
За ними, я буду прокладати маршрут. Ті місця на карті, які точно нам не знадобляться, я просто “відріжу”, — розповідає Богдан Ославський.
І додає, що дуже любить саме українські мапи, позаяк вони створені дуже грамотно.
Там дуже класна, легенька ламінація, малий розмір, що дуже зручно — краще кілька невеличких карт, аніж одна здоровенна, яка буде мнутися і рватися, — ділиться мандрівник. — Плюс — ці карти двосторонні. У румунських карт, натомість, є сліпі зони, тому деякі фрагменти доведеться самотужки шукати в інтернеті і роздруковувати.
Гроші, гроші, гроші
За словами Ославського, поки “живими грошима” вдалося зібрати майже чотири тисячі гривень:
Ми страшенно вдячні тим людям, які нам “пофондували” ці гроші. Вони підуть перш за все на докупівлю їжі і на логістику, а надалі — аби можна було зупинитися десь у цивілізації.
Крім того, каже Богдан Ославський, є партнери, які надають мандрівникам їжу, що перекриє основні витрати на маршрут.
Зв’язок зі світом
Під час експедиції пілігрими вестимуть “щоденник”:
Я буду точно писати повноцінний блог і публікувати його, як тільки з’явиться можливість, тобто інтернет. Крім того, звісно, ми подаватимемо базову інформацію: “де ми є”, “що ми є”, “як взагалі справи”.
Крім основних приготувань, подорожні ще мають зареєструватися у рятувальників:
Зрозуміло, що величезна відстань, ризики, тому зараз головне завдання — все робити, спланувати, щоб у дорозі давати собі раду так, аби не давати роботи рятувальникам.
Передчуття
З одного боку все дуже весело, мовить Богдан Ославський, а з іншого — дуже тривожно.
Мільйон клопотів, дрібних справ, проблем. Найбільше турбує ситуація з кордоном, але маю велику надію, що ми стартуємо і стане легше, — мовить мандрівник. — Тверезо, я розумію, що може статися все, включно з тим, що Румунія може заявити: “Все, у нас така хвиля карантину, що ми закриваємося так, що муха не пролетить”. Це не те, на що ми сподіваємося — кров з носа, але треба пройти.
.
