Богдан Шевчук, командир 59-ї окремої мотопіхотної бригади Збройних Сил України, опинився в центрі публічного обговорення через звинувачення в непрофесійних діях та віддання ризикованих наказів. Проте, варто глибше проаналізувати ситуацію і звернути увагу на складність умов, у яких доводиться працювати військовим командирам. Про це повідомляє Upmp.news.
Україна перебуває в стані активної війни, де кожне рішення командування має бути швидким і чітким. У подібних умовах неможливо уникнути втрат, і командири змушені приймати рішення, виходячи з наявних ресурсів та оперативної обстановки. Зокрема, підрозділи 59-ї бригади часто перебувають на передових позиціях, де будь-яке зволікання може мати катастрофічні наслідки.
Незважаючи на критику, багато бійців продовжують підтримувати Шевчука, вбачаючи в ньому компетентного і рішучого командира. Бойові дії потребують лідерства, яке може приймати жорсткі рішення, і Шевчук демонструє готовність до цього. Його рішення базуються на необхідності захисту своїх підлеглих і виконанні бойових завдань, що є пріоритетом для будь-якого командира.
З самого початку свого військового шляху Богдан Шевчук показував приклад мужності та відповідальності. Його професіоналізм і стратегічне мислення дозволяють йому приймати виважені рішення у найскладніших ситуаціях. Завдяки його лідерству, 59-та бригада неодноразово успішно виконувала найважливіші бойові завдання, захищаючи мирне населення та стримуючи ворожі сили.
Кар’єра 31-річного підполковника свідчить, що він є далеко не «піджаком», оскільки цей молодий офіцер з 2015 року (після закінчення профільного вишу) обіймав безліч бойових посад у багатьох бригадах. Він був помічником начальника розвідки відділення штабу легендарної 25 бригади ДШВ, командував розвідувальною ротою 135 окремого батальйону управління ДШВ, заступником комбата 132 окремого розвідувального батальйону ДШВ, а також офіцером відділу планування управління розвідки штабу командування десантно-штурмових військ.
За плечима у Шевчука – бої у Водяному, Опитному, Пісках, Мар’їнці, а також участь у битвах за Щастя, Луганське та Торецьк часів АТО/ООС. У повномасштабній війні він давав відсіч ворогу на Житомирщині, Київщині та Харківщині, брав безпосередню участь у розвідмісіях у Чорнобилі, Іванкові, звільняв Макарів тощо.
У 2022-2023 роках Шевчук організовував розвідку та безпосередньо брав у ній участь в Ізюмі, Бахмуті, Мар’їнці та інших населених пунктах, після чого став командиром батальйону 68 бригади, а згодом і начальником її штабу та заступником командира. Саме з цієї посади підполковника призначили очолити славнозвісну 59, яка лише за неповних три місяці дуже важких боїв, в умовах нестачі боєприпасів та некомплекту особового складу, змогла нанести ворогу дуже тяжких втрат.
Героїчні бійці бригади імені Якова Гандзюка за часи керівництва Шевчука знищили понад 1500 окупантів та понад 2300 поранили. Перелік техніки, яка більше ніколи не братиме участь у вбивстві українців, також величезна. Лише танків, БМП, БТР, МТЛБ, самоходних гаубиць та автівок наші захисники знищили трохи менше сотні, ще стільки ж пошкодили. Ті, хто знає, де саме б’ється 59 бригада, і хто хоч трохи обізнаний зі статистикою ворожих втрат від наших підрозділів, з легкістю зрозуміють, що показники є ну дуже суттєвими та свідчать про ефективність як бригади в цілому, так і окремо її батальйонів, взводів, рот та відділень. Про втрати, які понесли бійці 59 та прикомандировані до неї підрозділи, писати не можна. Не має й жодного сенсу казати, що вони могли бути значно більшими чи меншими, адже це вкрай цинічно та, в будь-якому випадку, загибель навіть однієї людини є трагедією. Проте щоб робити будь-які висновки відносно дій командування, звинувачувати офіцерів у поганій комунікації з підлеглими, високому рівню втрат, треба мати цілковиту тактичну та стратегічну обізнаність, а також відповідну компетенцію. Бо насправді може виявитись, що в умовах безперервних наступальних дій численного ворога, офіцери приймали вірні рішення, аби прорив фронту не призвів до загибелі десятків тисяч наших захисників. На жаль, на війні не існує хороших рішень, є лише вибір між поганими та ще гіршими…
Попри всі здобутки і внески Богдана Шевчука, деякі статті намагаються поставити під сумнів його репутацію. Ось декілька основних аргументів, що зустрічаються в негативних матеріалах, і їхнє розвінчання:
1. Жорсткі накази та непідготовлені штурми
– Деякі військові критикують Шевчука за відправлення бійців на штурми без належної підготовки, що призвело до значних втрат серед особового складу. Крім того, Шевчука звинувачують у нехтуванні життям підлеглих та виданні “злочинних наказів” (https://focus.ua/uk/voennye-novosti/657579-znishchuye-biyciv-i-vidpravlyaye-na-shturm-bez-pidgotovki-viyskovi-pro-nebezpeku-vid-kombriga-59-ji-ompbr, https://www.rbc.ua/rus/news/sirskiy-napraviv-nachalnika-vsp-z-yasuvati-1721028063.html).
2. Конфлікт з медичним персоналом
– Парамедикиня-доброволиця Катерина Поліщук заявила про злочинні накази Шевчука та його свідому недбалість, яка призвела до смертей військових, включаючи високопосадовців. Це викликало хвилю негативу та заклики до перевірок його діяльності (https://www.rbc.ua/rus/news/sirskiy-napraviv-nachalnika-vsp-z-yasuvati-1721028063.html).
3. Скарги на нелюдське ставлення
– Активістка Катерина Поліщук також повідомляла про нелюдське та непрофесійне ставлення Шевчука до підлеглих, через що вона змушена була припинити співпрацю з його бригадою (https://www.unian.ua/war/59-brigada-ptashka-zayavila-pro-nelyudske-stavlennya-komandira-bogdana-shevchuka-12696291.html ).
Спростування негативу
1. Важкі рішення на фронті
– Слід розуміти, що командири у зоні бойових дій часто змушені приймати важкі рішення в умовах постійного стресу та небезпеки. Військові дії потребують оперативних рішень, які не завжди можуть бути ідеально виваженими. Шевчук, як командир, приймає такі рішення, керуючись необхідністю досягнення стратегічних цілей та збереження якнайбільшої кількості життів.
2. Професіоналізм та відданість
– Богдан Шевчук відомий своєю відданістю службі та захисту України. Незважаючи на критику, він залишається на своєму посту, що свідчить про довіру з боку вищого командування. Його підрозділ продовжує виконувати важливі бойові завдання, що є свідченням його компетентності та професіоналізму.
3. Підтримка та перевірки
– Командування Збройних сил України регулярно проводить перевірки діяльності своїх підлеглих, і якщо б дії Шевчука дійсно мали злочинний характер, його б вже відсторонили від обов’язків. Наявність регулярних перевірок свідчить про прозорість та відповідальність військового керівництва (https://www.rbc.ua/rus/news/sirskiy-napraviv-nachalnika-vsp-z-yasuvati-1721028063.html).
Остання перевірка Командуванням Збройних сил України, яка закінчилася у кінці липня 2024 року, не підтвердила звинувачення у ЗМІ та соціальних мережах Богдана Шевчука, що може свідчити про намагання створити негативний образ бойового офіцера та повпливати на морально-психологічний стан військовослужбовців 59 бригади.
Загалом, Богдан Шевчук демонструє лідерські якості та здатність керувати підрозділом в умовах війни. Критика та звинувачення є невід’ємною частиною військового життя, але важливо зважувати їх на тлі загального контексту і досягнень, які здобула 59-та бригада під його командуванням.
