Історія Тараса Варика — одна з багатьох історій мужніх українських воїнів, котрі впевнено нищать окупанта на різних ділянках фронту.
Як розповів Тарас Варик “Віснику Бурштинської громади”, з початку війни він виконував оптичну артилерійську розвідку на лінії зіткнення під час оборони Києва. Зараз військовий успішно виконує завдання зі знищення бойової техніки противника на запорізькому напрямку. Працює зовнішнім пілотом безпілотних літальних авіаційних комплексів (дрони-камікадзе). Силами екіпажу бійця знешкоджено вже 13 одиниць техніки, пише Правда.іф з посиланням на Вікна.
Юрист за освітою Тарас працював спершу за фахом, потім обрав заняття для душі й відкрив швейних цех. А після повномасштабного вторгнення подався у центр комплектації, пройшов навчання і 2 березня у складі 44-ої бригади ім. гетьмана Данила Апостола відправився на фронт.
— Почав навчатись літати на коптерах. Самостійно навчився літати на «мавіку». Командири помітили і відправили на навчання в Ужгород. Там опанував дрон DJI Matrice 300. Після Ужгорода потрапив на Запорізький, чи то навіть Таврійський напрямок, де працював на вищеназваних дронах. Згодом поїхав у Литву на навчання. Там працювали з БПЛА літакового типу. Зокрема це був великий БПЛА з розмахом крил 2.4 м «Фенікс 2000». Він може вести розвідку і керування артилерією у повітрі більше двох годин. Причому глибина розвідки 30-40 км. Потім був БпЛА типу «літаюче крило». Вже в кінці ми навчались працювати з дронами-камікадзе. І по сьогодні наш екіпаж працює на цих дронах — вражаємо військові цілі противника. У нашому екіпажі троє людей: один працює штурманом, другий пілотом, третій займається боєприпасами і керує антенами, — розповів Тарас під час першої з початку повномасштабної війни відпустки.
За словами військовослужбовця, ЗСУ стоять і будуть стояти. І будуть йти вперед. Але дуже деморалізує використання коштів на місцях.
— Позаду нас сім’ї, а під ногами рідна земля, яку ми обов’язково звільнимо. Дуже образливо дивитись відео де здорові бугаї викладають історії, як вони втекли. Ми мусимо розуміти, що маємо захистити свою державу. Та й хлопцям на фронті треба зміна. Ми всі не залізні. Також дуже деморалізує використання коштів на місцях. Але виходу нема– ми мусимо стояти і боротися, — акцентував Тарас Варик.
