Боєць Нацгвардії з Івано-Франківщини Микола Чмель пішов у військкомат у перший день повномасштабного вторгнення.
Вже 26 лютого 2022 року поїхав на навчання, пізніше – воювати у Мар’їнку.
Своєю історією чоловік поділився під час інтерв’ю “Суспільному”.
“Там були дуже великі втрати і ми поїхали їх заміняти, бо не вистачало. Мар’їнку дуже сильно побили. Мені здається, там залишилися лише дві сім’ї на той час. Тяжко було дивитися на тварин, які там були: і коти, і собаки, в тому числі й поранені. Ми їх підгодовували. Там був жах.
Будинки знищені. Вони стріляли повсюди. Обирали собі квадрат і знищували його. У них багато техніки, вони стріляли здалека, але підходити до нас, коли ми були на позиціях – то ні. При найменшій спробі ми одразу їх присікали”, – ділиться військовослужбовець.
До речі, псевдо захисника – Арестович. Такий позивний дали йому побратими під час боїв у Мар’їнці. Там чоловік воював місяць, опісля тричі їздив на тимчасові завдання. Вже у лютому цього року вирушив у Кремінну.
“Втрати дуже великі. Забезпечення є, але якщо говорити про їжу чи патрони до автоматів. Боєприпасів у ворога значно більше. Їхні дрони висіли над нами і розбивали позиції. А відійти з позицій не можна. Дають наказ…
Було таке, що за добу із двох позицій пішов майже цілий взвод”, – розповідає Микола Чмель.
Через півтора місяця у Кремінній військовослужбовець отримав осколкове поранення у плече.
“Тоді якраз вівся стрілецький бій. Не знаю звідки, звідусіль прилітало, падали навіть дерева, тоді я відчув, що зловив осколок у плече.
Вийшли на мене по рації, щоб виходити, але я залишився, бо там був мій друг і я не міг його залишити”, – каже захисник.
Першу допомогу чоловіку надали у медзакладі неподалік, опісля він поїхав на лікування в Івано-Франківськ. Після повернення із Кремінної він отримав відзнаку від командувача Нацгвардії України нагрудний знак “За доблесну службу”.
Микола Чміль каже, допоки триває війна, планує захищати Україну й надалі.
