Кожне місто має свої легенди та історії. Івано-Франківськ тут не став винятком. У циклі матеріалів WestNews – “Будинки-привиди”, ми хочемо показати Вам будівлі, у яких ще не так давно вирувало життя і які тепер стоять закинуті, напівзруйновані та моторошні.
Сьогодні мова піде про давню двоповерхівку, яка має сучасну адресу Вічевий майдан, 2. Наразі цей будинок, що має сім вікон по фасаду, а у центрі – балкон із металевою ажурною огорожею, частково прихований від франківців за зеленим парканом. Втім, незважаючи на свій досить непрезентабельний вигляд, камяниця має досить цікаве минуле.
У 1871 році ділянку на площі Франца-Йосифа, названої на честь тогочасного австо-угорського імператора, придбав знаний купець Кальман Йонас та одразу звернувся до магістрату щодо купівлі сусідньої парцелі. Ціна у 20 ринських злотих за квадратний сажень його цілком влаштувала, оборудка відбулась і наступного року там постав вищезгаданий кам’яний будинок.
Газета “Кур’єр Станіславовський” за жовтень 1910 року називає цього добродія серед осіб, що отримали концесію на оптовий і роздрібний продаж алкоголю у пляшках. Пан Йонас торгував “паленими спиртовими напоями”. Ні, це не про шмурдяковий “самопал”. Краєзнавець Олена Бучик дослідила, що у давнину поляки називали випалянкою… бренді.
Втім, повернемося до нашої камяниці. На нижньому поверсі в ній вже працювали торгові заклади, вгорі мешкали люди. Цікаво, що на той час, найбільше салонів, або, як їх тоді називали, «складів меблів», було саме на площі Франца.
У 1891 році Францішек Фідлер відкрив свій заклад у кам’яниці Галінського (тепер Мазепи, 1). А поруч, якраз в будинку Кальмана Йонаса, працював склад меблів Людвіга Фідлера. Його справу успадкував син Кароль, саме його рекламу ми цитували.
До Першої світової війни перший поверх займали магазин взуття і майстерня українського купця Теодора Рубчака, який перебазувався зі Львова, та склад меблів Людвіка Фідлера. За часів СРСР там працювала наливайка «Пельменна», яку наприкінці 1980-х приватизували та перетворили на чи не перше у Франківську кооперативне кафе.
Всередині 2000-х на подвір’я кам’яниці забрів страховий агент. Між квартирами там можна пересуватись лише довгим внутрішнім балконом. І чи то балкон був застарим, чи то агент загрубим, але стався обвал, чоловік упав і забився. Прикрий випадок не залишився поза увагою місцевої преси, незабаром з’явилась замітка «Агент провалився». Відтоді аварійний будинок обнесений зеленим парканом.
Про його подальшу долю відомо мало, втім, минулого року будинок частково почали реконструювати. Втім, останні півроку жодних рухів “за парканом” не спостеріється.
У статті використано матеріли тижневика “Репортер”
