У Івано-Франківську уже втретє відбувся «ЧеФест» — благодійний фестиваль пам’яті музиканта і воїна Андрія Чепіля

У Палаці Потоцьких в Івано-Франківську 28 червня вже втретє провели «ЧеФест» — фестиваль пам’яті полеглого захисника та учасника гурту «КораЛЛі» Андрія Чепіля, пише Правда ІФ

Люди радіють на вуличному фестивалі в парку
Фестиваль ЧЕФест у Франківську. 28 червня 2026 року

Подія цьогоріч стартувала о 16:00 і тривала до пізнього вечора. Програма зібрала кілька гуртів — «Пенсія», PREKASKA, SANNA, «Брати Станіслава», а завершив фестиваль виступ Олександра Положинського. Вхід на фестиваль організували за донат.

Після того як Андрій Чепіль загинув у 2023 році, дружні посиденьки переросли у фестиваль пам’яті. Захід проводять третій рік поспіль, розповідає дружина музиканта й співорганізаторка фестивалю Дана Чепіль.

«Ми зростаємо: перший фестиваль був камерним, а нині це вже подія міського масштабу. Цьогоріч зареєструвався 21 майстер — їхні роботи можна було придбати на благодійному ярмарку. Не забули й про дітей: для них організували майстер-класи», — зазначає Дана Чепіль.

Між музичними блоками, о 20:30, провели благодійний аукціон. Серед аукціонних лотів була гітара Андрія Чепіля. Мишко Адамчак додав, що на торги також виставили картини художників, а ще — своєрідні «артефакти»: речі, які українські розвідники вивезли з острова Зміїний.

Як розповіла Дана Чепіль, зібрані під час фестивалю кошти передадуть 47-й окремій механізованій бригаді «Маґура», полку «Азов» та підрозділу, в якому служить Мишко Адамчак.

Фоторепортаж Богдан Савлюк

Що відомо про Андрія Чепіля

Андрій Чепіль із позивним «Кріс» — воїн, пластун і музикант. Народився 6 квітня 1994 року в селі Бабухів Рогатинської громади. Грав на саксофоні та співав, строкову службу проходив у військовому оркестрі почесної варти при Президентському полку. Виступав у кавер-гуртах «Frisson Band» і «Smerichka», а у фолк-рок гурті «КораЛЛі» був трембітарем.

До війська мобілізувався у березні 2022 року. Воював кулеметником на Ізюмському та Куп’янському напрямках, згодом перевівся до 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» і пройшов вишкіл у Німеччині. Був головним сержантом взводу та командиром бойової машини M2 Bradley, певний час виконував обов’язки командира взводу.

Свій останній бій воїн прийняв 28 червня 2023 року поблизу села Роботине на Запоріжжі — він штурмував російські позиції разом із трьома побратимами. Через щільний ворожий вогонь тіла загиблих не могли евакуювати майже чотири тижні, а ідентифікувати Андрія вдалося лише за понад два місяці. Поховали захисника 10 жовтня 2023 року в Івано-Франківську. Під час прощання його дружині Богдані вручили «Залізний пластовий хрест».

Старий радянський мурал із написом ЧЕСТЬ на стіні