Місто Калуш, де живе понад 66 тисяч людей, стало заручником ситуації довкола Карпатнафтохіму і може залишитись без водопостання та каналізування, не виключено, що у дворах багатоповерхівок доведеться ставити біотуалети.
Про це міський голова Калуша Андрій Найда заявив в інтерв’ю виданню ПІК, передає Правда.іф.
“Так історично склалося, що коли будувалося місто Калуш, паралельно будували й велику промисловість. Місто прив’язали під величезні промислові очисні, які мають не тільки фекальні каналізації, а й мінеральні, органічні, кислотно-лужні каналізації тощо. І стоки з міста йдуть фактично в одному технічному процесі з промисловими. Тобто, не можна окремо розмежувати стоки міста та промисловості. Вони всі з’єднуються. І якщо будуть зупинені очисні споруди, тоді зупиниться вся промисловість, і, фактично, буде зупинене й водопостачання в місті. Ми не зможемо подавати воду, якщо не забезпечимо її очищення”, – заявив він.
За словами мера Калуша, якщо підприємство Карпатнафтохім, яке не має чим платити за електроенергію, відключать від електропостачання, то очисні споруди також зупиняться.
“Ми навіть розглядали варіант встановлення біотуалетів. Але це шалені видатки – близько 1 мільйона гривень на добу, а щомісяця – 30 мільйонів тільки на обслуговування біотуалетів”, – каже Анрій Найда.
Окрім боргів за електроенергію, Карпатнафтохім має також заборгованість з зарплати перед працівниками.
“2 серпня депутати проголосували за спрямування для Карпатнафтохім орієнтовно 2 мільйонів гривень. Але з тією умовою, що ці кошти підуть саме на зарплатню працівникам очисних споруд. Чітко, за переліком, щоб кожен працівник міг отримати хоча б по 30 тисяч. Оскільки нам необхідно, щоб очисні працювали. Інакше – колапс надмасштабний для всіх”, – каже Андрій Найда.
Карпатнафтохім та історія з російським слідом
Карпатнафтохім створений у 2004 році на базі потужностей калуського підприємства “Оріана”. Завод спеціалізується на виробництві хлору, каустичної соди, вінілхлориду, етилену, поліетилену і пропилену.
Власником Карпатнафтохіму раніше був російський Лукойл, потім – нідерландська Karpaty Chemical, бенефіціари якої Ільхам Мамедов та Ігор Щуцький купили завод у Лукойлу, після того як він потрапив під санкції. Після початку повномасштабного російського вторгнення Карпатнафтохім зупинив роботу.
У 2022 році завод став одним з найзбитковіших підприємств України, його негативний фінансовий результат сягнув майже 7,5 млрд грн. У 2023 році збиток заводу становив 4,5 млрд грн.
- Завод перебував під арештом з 7 жовтня 2022 року в межах кримінального провадження за фактами умисного ухилення від сплати податків (ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу) та відмивання грошей (ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу).
- Нацагентство з питань виявлення, розшуку й управління корупційними активами (АРМА) так і не змогло здати в управління Карпатнафтохім через недоліки судового рішення. Проблема з Карпатнафтохімом полягала в тому, що за рішенням суду АРМА передали в управління не все потрібне майно, а деякі з переданих активів, як з’ясувалося, насправді не належать підприємству.
- У грудні 2023 року накладений на Карпатнафтохім арешт був скасований.
