-РЕКЛАМА-

РЕКЛАМА

Актуально зараз

-Реклама-spot_img

Четверо прикарпатців пробували свої сили у найпрестижнішому турнірі “Ігри Воїнів” ФОТО

-Реклама-spot_img
spot_img

З 2017 року Україна бере участь у міжнародних змаганнях для військових і ветеранів, які отримали поранення Invictus Games «(Ігри Нескорених»). Цьогоріч українці вперше змагатимуться у найпрестижнішому подібному турнірі у світі – Warrior Games (Ігри Воїнів).

Хто потрапить у збірну, днями визначали у Києві на національному відборі. Попробували свої сили й четверо прикарпатців. Кажуть, хоч до фіналу й не потрапили, але задніх не пасли, пише Репортер.

Шлях до Америки

Історія Warrior Games почалася у 2010 році, коли Міністерство оборони США започаткувало мультиспортивні змагання для поранених і травмованих ветеранів.

- РЕКЛАМА-

У перші роки участь у них брали лише команди американської армії. З 2013 року долучились і спортсмени з Великої Британії. У 2017 приєдналися австралійці. А ще через два роки «Ігри Воїнів» розширились і до участі запросили також Збройні сили Канади, Данську оборону та Збройні сили Нідерландів. Цьогоріч вперше отримали запрошення до участі Україна та Грузія.

У 2013 році Warrior Games відвідав принц Гаррі й настільки надихнувся побаченим, що через рік започаткував свої подібні змагання – Invictus Games. Україна вперше взяла в них участь у 2017 році в Торонто (Канада).

І тепер українці мають можливість позмагатися в одинадцятих «Іграх Воїнів», які відбудуться 12-22 вересня в американському місті Орландо.

Наших більшає

«Це, напевно, найпрестижніші паралімпійські змагання для ветеранів у світі, – розказує Тарас Шпук, який є членом організаційного комітету змагань. – Це дуже престижно, й ми довго прагнули цього. І це велика заслуга оргкомітету, що ми туди потрапили».

За словами Шпука, у національному відборі взяли участь 255 ветеранів і ветеранок. З них майже 70 % нових учасників, що дуже позитивно. Каже, це поки найбільші ветеранські змагання, які проходили в Україні.

Упродовж двох днів учасники відбору пробували себе у таких дисциплінах: стрільба з лука, гольф, кульова стрільба, легка атлетика, велоспорт, плавання, веслування на тренажерах, баскетбол на візках, регбі на візках, пауерліфтинг і волейбол сидячи.

Тарас Шпук пояснює, що на Warrior Games учасники відбираються більше за спортивним принципом.

Четверо прикарпатців пробували свої сили у найпрестижнішому турнірі "Ігри Воїнів" ФОТО
Також четвертим з кульової стрільби був і Богдан Михайлов

«Якщо найбільший показник на «Іграх Нескорених» – реабілітація – була 50 %, а спортивний результат тільки 10 %, то на Warrior Games спортивний результат найбільший – 50 %, реабілітація – 30 %, 10 % – ставлення учасника до змагань і стільки ж спортивна етика, – розповідає він. – Нам виділили квоту на 40 спортсменів і це надзвичайно круто. Цих людей зараз буде відбирати комісія. Після цього учасники мають пройти ще як мінімум два тренувальні збори і 10 вересня ми летимо до США».

Також Тарас Шпук говорить, що було приємно бачити від Прикарпаття не один-два учасники, а чотирьох. Випробувати свої сили приїхали до Києва Андріан Волгін (батальйон «Айдар»), Руслан Косенко (полк «Азов»), Володимир Глизнер (128 бригада) та Богдан Михайлов (79 бригада).

Максимум греблі

З Русланом Косенком говоримо просто після тренування. Каже, щойно повернувся зі столиці та одразу в спортзал.

Він уже брав участь у відборі на Invictus Games у 2018 році. Тоді був єдиний з Прикарпаття. Пробував себе у вело та греблі на тренажері. Сміється, що посів майже останнє місце.

Четверо прикарпатців пробували свої сили у найпрестижнішому турнірі "Ігри Воїнів" ФОТО
Руслан Косенко у греблі на тренажері зайняв четверте місце

У Руслана третя група інвалідності. Служив в «Азові». Поранення отримав під Іловайськом. За кілька метрів від нього вибухнула міна 82 калібру. Пощастило, що був у бронежилеті та касці. Нині знову продов­жує службу.

«Цього разу зайняв четверте місце, – говорить Косенко. – Результатом дуже задоволений, бо сподівався на менше, адже готувався всього два тижні. Пробував себе ще у стрільбі з лука і пневматики, але то так, для інтересу. Наступного року знову спробую себе у греблі, а також у пауерліфтингу. Мені ще тренуватися і тренуватися. Дуже сподобалася гребля, буду займатися по максимуму. Бігати я не можу через травму, а тут теж навантаження, але не таке сильне і корисне для серця».

Єдина проблема, що у Франківську, за словами Руслана, нема тренерів. Тренажери є, але в дорогих залах. Але йому допомогли зі спортзалом, він там займається безкоштовно.

«Такі змагання важливі, бо, по-перше, ветерану допомагає повернутися додому психологічно. По-друге, спорт – це завжди здоров’я, – говорить Косенко. – Краще спортом займатися, ніж пити чи вживати наркотики. Радий був у Києві бачити побратима, з яким разом отримали поранення під Іловайськом. Він, до речі, з плавання перше місце зайняв. І він також продовжує службу».

Неможливо передати словами

Також не вперше бере участь у подібних змаганнях Володимир Глизнер. Він починав службу у п’ятому батальйоні територіальної оборони «Прикарпаття», далі продовжив у 128 гірсько-штурмовій бригаді. В лютому 2015 Володимир біля Дебальцева отримав осколкове поранення плеча. Вони прикривали вихід колони. Попри поранення, продовжив тримати оборону. Нині очолює відділ соціальної підтримки ветеранів і внутрішньо переселених осіб в обласному департаменті соціальної політики.

Четверо прикарпатців пробували свої сили у найпрестижнішому турнірі "Ігри Воїнів" ФОТО
Володимир Глизнер між бойовими медиками – Юлією Паєвською «Тайра» та Олександром Данилюком

«Нас було четверо від області. Чомусь, на жаль, так мало, – говорить Володимир. – Я би не сказав, що ми були сильними спортсменами чи профі. Брали участь у кількох видах – біг, кульова стрільба, стрільба з лука, метання ядра, веслування. В середину трошки пробилися. Не перші, але й не останні».

Глизнер пробував себе у метанні ядра та кульовій стрільбі. Також був записаний на біг, але, зізнається, коли побачив, хто буде бігти, вирішив просто поберегти сили. Каже, там у нього було без шансів.

«Змагання були цікаві, лиш єдиним мінусом було те, що не мали достатньо часу на підготовку, як би нам хотілося, – говорить Володимир. – Та, якщо чесно, у нас і шансів не було перемогти, бо там реально – такі хлопці! Багатьох знаю особисто, бо часто перетиналися на лікуванні в Україні й за кордоном. Багатьох нас пов’язала війна, а після звільнення, демобілізації нас поєднало лікування, госпіталі та лікарі, які нас оперували. Хлопці як були на війні бойовими, так на цивілці доводять, що після війни життя не закінчується. Я пишаюся ними! Коли бачиш людину, яка на двох протезах переганяє того, хто біжить на двох ногах… Це неможливо передати словами».

НОВИНИ НА ЦЮ ТЕМУ

Влада Гнатів
Влада Гнатів
Інформаційний оглядач інтернет-сайту Правда іф.юа. Випускник філологічного факультету Прикарпатського національного університету
-Реклама-

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні