Нещодавно Верховна Рада України зробила «перший рішучий крок у боротьбі з корупцією» – за проект Закону «Про Вищий антикорупційний суд» у першому читанні проголосували 282 народних обранці.
Спікер ВРУ Андрій Парубій перед голосуванням у Парламенті відзначив, що обговорити всі рекомендації Венеційської комісії щодо законопроекту депутати зможуть між першим і другим читаннями. Тож, ймовірно, на текст документу ще чекають зміни.
Версії спитали відомих франківців чи потрібен Антикорупційний суд Україні? Чи дійсно він буде незалежним від влади й інших впливових осіб? Та чи зміниться тепер ситуація з притягненням до відповідальності корупціонерів?
Варто відзначити, що думки з цього приводу у франківських експертів різняться. Одні вважають, що створення Антикорупційного суду є невід’ємною складовою реформи судової влади. Інші – ж схиляються до думки, що новостворений Антикорупційний суд стане дороговартісним «ручним» механізмом впливу тільки на окремих корупціонерів.
Ірина Припхан, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного, конституційного та адміністративного права Івано-Франківського юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія»
Потреба у більш ефективному та швидкому розгляді справ про корупцію в Україні спонукає сьогодні створити спеціалізовану антикорупційну установу. Ще одним аргументом на користь створення Вищого антикорупційного суду в Україні є домовленість уряду України із міжнародною спільнотою та МВФ, які вбачають створення незалежного антикорупційного суду ключовою вимогою для наступного етапу перевірки, яка має визначити, чи отримає Україна черговий транш від МВФ.
Створення такої антикорупційної установи не суперечить нормам Конституції України та Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, але чи існує достатньо далека перспектива в функціонуванні такого органу, – це питання. На сьогоднішньому етапі, я вважаю, Україні він однозначно потрібен, оскільки зможе відновити довіру людей до правосуддя в зазначених категоріях справ, а також довіру міжнародних експертів до України, як передбачуваного і надійного партнера. Для того, щоб цей суд виконав свою місію і був дійсно незалежним від влади та інших посадових осіб доцільно врахувати висновок Венеціанської комісії CDL-AD(2017)020 від 9 жовтня 2017 року, яка висловила пропозицію щодо залучення до процедур відбору суддів осіб, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.
Віталій Данилишин, прокурор прокуратури Івано-Франківської області, начальник відділу з питань організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції
Усі суди України мають бути антикорупційними. Але на даний час, в умовах судової реформи, необхідно створити антикорупційний суд, якому будуть підсудні, для прикладу, справи про корупційні злочини, вчиненні високопосадовцями; якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів буде перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, це не буде суд, якому будуть підсудні усі корупційні злочини, а лише окремі категорії, визначені законодавцем.
На даний час створення Антикорупційного суду є виправданим, оскільки, необхідний незалежний, неупереджений, на сто відсотків об’єктивний суд, який у стислі (розумні) строки розгляне справу про корупційні злочин і прийме рішення, яке буде законним і обґрунтованим. Насамперед має бути довіра суспільства до цього суду і відсутність будь-яких сумнівів у його об’єктивності і незалежності.
Для того, щоб відповісти на питання чи зміниться тепер ситуація з притягненням до відповідальності корупціонерів необхідно, насамперед, озвучити завдання кримінального провадження, які визначено у статті 2 КПК.
Завданнями кримінального провадження є:
– захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень;
– охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження;
– забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Тобто, якщо особа вчинила корупційний злочин і її вину доведено в установленому порядку, то така особа має бути притягнута до відповідальності в міру своєї вини. Функціонування Антикорупційного суду сприятиме виконанню завдань кримінального провадження, в тому числі щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Стосовно незалежності Антикорупційного суду від влади та інших впливових осіб варто вказати, що механізм формування (створення) Антикорупційного суду, в тому числі із залученням громадськості, вимоги до кандидатів на посаду суддів, законодавчо закріплені гарантії для суддів тощо, є тими чинниками, які забезпечать незалежність суддів Антикорупційного суду.
Юрій Соловей, народний депутат України
Можу назвати декілька цифр. Сьогодні Українська держава витрачає близько 3 мільярдів гривень на боротьбу з корупцією. Для прикладу – це Національне антикорупційне бюро, яке коштує українській державі 1 мільярд гривень, це Спеціалізована антикорупційна прокуратура, яка коштує в межах 300 мільйонів гривень. Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), яке коштує приблизно 800 мільйонів гривень в рік. Також – Агенція по розшуку і управління активами на яку Україна витрачає приблизно півмільярда гривень в рік. За приблизними розрахунками фінансистів, близько півмільярда гривень в рік, Українська держава вистрачатиме на функціонування Антикорупційного суду. Тобто, від трьох мільярдів гривень Українська держава тратить на боротьбу з корупцією. Якщо ми візьмемо порівняння, а на що ми тратимо інші кошти? От для прикладу, на лікування онкохворих діток за кордоном Українська держава тратить рівно в 30 разів менше – 100 мільйонів гривень. На підтримку молодіжного житлобудівництва – 40 мільйонів гривень, що практично в 100 разів менше, ніж ми тратимо на боротьбу з корупцією. На розвиток спорту в нашій державі ми тратимо 2 мільярди гривень, що в півтора рази менше, ніж ми тратимо на боротьбу з корупцією. Тому, як на мене, сьогодні в нас «хворі» пріоритети. Ми займаємось зовсім не тим, чим ми повинні займатись. Бо я можу бути, скажімо, добрим чи поганим пророком, але скажу, що від створення Антикорупційного суду, корупції в Україні не поменшає. Проблема в тому, що ми завжди боремось з наслідками, а не з причиною. Причина корупції, і це потрібно говорити відверто і чесно, в першу чергу, якщо ми говоримо про побутову корупцію, з якою в переважній більшості стикаються люди, полягає в тому, що у нас в державному секторі надзвичайно низькі заробітні плати. Не може земельник, чи архітектор, чи працівник управління соцзахисту, який отримує 4-5 тисяч гривень і має сім’ю на утриманні, просто не брати хабарів. Це смішно. Тому, якщо ми хочемо реально боротись з корупцією, то наші кроки повинні бути збалансованими. Ми повинні серйозно підняти заробітні плати в державному секторі. В секторі тих людей, які працюють і надають державні послуги і з іншого боку вже застосовувати «батіг» у вигляді системного законодавства і серйозного покарання за дані злочини. Але якщо не буде зроблений крок перший, то, повірте, крок другий буде абсолютно неефективний.
Андрій Фармуга, Член Правління та співзасновник громадської організації «Центр політичних студій та аналітики» в Івано-Франківській області, політолог, учасник бойових дій під час проведення АТО на сході України
Насправді, Антикорупційний суд – це є обов’язкова частина, скажімо, цілого антикорупційного інструменту. І якщо у нас вже є НАБУ, НАЗК, то якщо у нас не буде Антикорупційного суду, то ми не можемо говорити про повноцінну якусь антикорупційну реформу. Власне, як ми бачимо, що без існування такого інституту, коли затримуються політики високого рангу, то рішеннями простих судів, їх випускають. В тому і є велика проблема. Якраз і наші західні партнери наголошують на важливості невідкладного схвалення закону про Антикорупційний суд в Україні. Крім того, в середині країни йдуть розмови про те, що цей закон є дуже необхідним. Правда, на мою думку, не в такій редакції, як подав Президент, але будемо сподіватись, що народні депутати поки будуть ухвалювати його в другому читанні, внесуть необхідні правки і його відредагують.
Адже, перше за все там йдеться про іноземних експертів, котрі повинні мати право вето на будь-якого суддю, який пропонується у цей Антикорупційний суд. Тому, що ми знаємо, що на такі посади призначаються за політичними рішеннями. Тож, щоб не було політичної корупції, цей момент варто було б врахувати.
Володимир Бандура, адвокат, полковник міліції у відставці
Антикорупційний суд країні потрібен. Однозначно. Але він не потрібний владі, оскільки влада, на жаль, і на мій погляд, належить олігархам та скоробагатькам, які у теперішній державі «грають першу скрипку». Швидше за все, прийняття такого Закону є вимушеним кроком для влади, щоб створити чергову ілюзію – ілюзію боротьби з корупцією та у черговий раз «поводити за ніс» західних партнерів. Думаю, що ситуація мало у чому зміниться, оскільки суспільство, в переважній своїй частині, «спить». Потрібно змінювати систему влади, а не тішити себе ілюзіями змін.
Мирон Дмитрик, юрист, шеф-редактор сайту СТИК
Вся ця історія з так званим Антикорупційним судом для мене виглядає нічим іншим, як черговим інформаційним спамом. Ну утворять. Що далі? Якщо такі розпіарені новоутворені (хоча вже не дуже й “ново”) НАБУ разом з САП крім скандалів і піару нічим особливим не відзначились? То їм тільки суди винні чи може їх, м’яко кажучи, непрофесійність? Чи може НАЗК суди заважали, що вони спромоглись перевірити “аж” 100 декларацій за рік і склали цілих 159 протоколів про корупційні правопорушення (при чому – переважна більшість на депутатів чи чиновників рівня сільської/селищної ради)? Суди в тому винні?
До прикладу, пригадайте піар НАБУ з Львівським бронетанковим заводом. Де результат? Суд винен може, що доказова база, зібрана детективами НАБУ, може згодитись хіба для розпалювання пічки?
Держава вгатить купу ресурсів у створення чергового органу, посадить на захмарні зарплати пару людей, які будуть бити байдики. Такий результат буде від створення антикорупційного суду.
Для мене, просто як для громадянина і юриста, набагато важливішим є нормальне функціонування місцевих судів. Якісний відбір суддів у Івано-Франківський апеляційний, окружний адміністративний, господарський, Коломийський, Калуський, Долинський і т.д. місцеві суди. Ось це мене цікавить першочергово. Мені абсолютно байдуже утворення антикорупційного суду на фоні того, що в Яремчанському суді на цей час здійснює правосуддя ОДИН суддя чи в Снятині працює два судді.
Ігор Фріс, юрист
Закон поданий Президентом. Підтриманий профільним комітетом ВР і неоцінений Венеціанською комісією та з обуренням сприйнятий нашими Європейськими партнерами, які висловили критичні зауваження до нього. До цього ж прийняття його за скороченою процедурою теж не на його користь. На моє переконання до другого читання це буде абсолютно інший документ, а під час другого читання буде і третій його варіант. Питання лише в одному – додавить чи ні світова спільноті ті норми, які на її думку як раз і зможуть реально вплинути на порядок обрання та призначення суддів Антикорупційного суду, які зможуть вплинути на корупцію в державі.
Василь Кедик, політолог
Проблема багатьох нинішніх реформ в Україні полягає в тому, що вони мають не суспільно зумовлений, а кредитно-фінансовий характер. Створення Антикорупційного суду – одна з вимог Світового банку та МВФ до нашої влади для надання чергових кредитних траншів. Але найгірше, що наші міжнародні партнери часом заходять дуже далеко в напрямку коригування вимог до реформ, користуючись своїм становищем кредитора. У випадку з Антикорупційним судом – це вимога делегувати до громадської ради при АКС, яка має бути наділена правом ветувати кандидатури недоброчесних претендентів на посаду суддів антикорупційного суду, представників від міжнародних організацій. Фактично – це втручання у внутрішню політику країни.
Варто зазначити, що законопроект про даний суд прийнятий тільки в першому читанні, тож нас очікує ще багато поправок до нього. Це крок вперед. Проте, в українських реаліях важко зробити, щоб така інституція була максимально дистанційована від влади. Після запуску роботи Антикорупційного суду, завдання громадських активістів та опозиції полягатиме у приверненні уваги громадськості до фактів виправдання провладних чиновників вищого і середнього рівня. Це має бути орган, який перш за все сприятиме становленню справедливості в держапараті влади, починаючи від Адміністрації Президента та завершуючи державними підприємствами. Найбільший ризик для нас усіх – отримати каральний орган в руках Президента задля отримання міжнародних кредитних коштів та під прикриттям громадських інтересів подолання корупції.
Михайло Джогола, Член Правління громадської організації «Центр політичних студій та аналітики» в Івано-Франківській області. Координатор проекту «Зупинимо незаконні забудови в місті Івано-Франківськ». Член ВМГО «Фундація Регіональних Ініціатив»
Антикорупційний суд – це один із найнеобхідніших інститутів у суспільстві на даний час. Його створення дасть можливість розглядати корупційні справи без утрати часу та бюрократичних процедур. Адже, наразі, корупційні справи розглядають суди різних інстанцій, справи затягуються, виходять терміти тощо. Маючи окремий інститут, держава матиме гарантію щодо профільного розгляду справ та приведення до покарання корупціонерів. Це, в першу чергу, спростить механізм і має знищити купу різних проміжних інстанцій підготовки і розгляду справ.
Щодо того, чи зміниться ситуація і чи дійсно суд стане незалежним – це відповідальність суспільства. Чим більше процес буде контрольованим суспільством – тим менше можливості створити підводні течії.
Ростислав Гудзінський, голова Всеукраїнського об’єднання «Голос», редактор сайту ГОЛОС-ІНФО
Ухвалення ВРУ ЗУ «Про Вищий антикорупційний суд» стане для України знаковою подією. Наразі народні депутати закон ухвалили лишень у першому читанні в, так званій, редакції Президента Порошенка. Вищий Антикорупційний суд стане останньою ланкою в системі антикорупційних органів, НАБУ, НАЗК та САП. Однак редакція, яку пропонує Петро Порошенко містить ряд підводних каменів, так, як цей суд, зважаючи на значний вплив Президента, може стати недієвим. Отже, Україні потрібен по-справжньому незалежний Антикорупційний суд, який би міг швидко і ефективно розглядати справи топ-корупціонерів. Безумовно, що українське суспільство прекрасно розуміє, що у нас корумповані усі гілки влади, а участь у корупції приймають усі верстви населення. Незалежний Антикорупційний суд при злагодженій роботі антикорупційних органів будуть здатні розірвати цей корупційний ланцюг. Топ-корупцвонери з АПУ, уряду, ВРУ та інші стануть «клієнтами» цього суду. Вони, безумовно, цього не бажають. Адже, Україну розкрадали і розкрадають усі Президенти, голови урядів, міністри та інші чиновники. Це порочне коло потрібно розривати, інакше Україна загине від корупції швидше, ніж від російської агресії. На мій погляд, Вищий антикорупційний суд має бути сформований за допомогою міжнародних експертів. Судді повинні мати не менше ніж 5 років юридичного стажу і бажано, не працювати у суддівській системі України і пройти поліграф. Але врешті-решт все буде добре і ми станемо по-справжньому демократичною, соборною, багатою, європейською країною, а топ-корупцію буде подолано!
Нічо не даксть. Бо в антикорупційних судах сидить більшість корупціонерів