Розміщення гірсько-піхотної бригади в Береговому – це не брязкання зброєю перед Угорщиною. Не треба сваритися із сусідами – членами НАТО. Але посилення українського впливу на українській території, яку все більше проблематизує Будапешт, – правильний крок.
Про це 24 каналу розповів директор центру суспільно-інформаційних технологій “Форум” Валерій Димов, коментуючи введення Угорщиною посади уповноваженого щодо Закарпаття.
Експерт наголошує, що в ЄС давно вже вказують угорській владі на те, що питання зміцнення влади не відповідає європейським стандартам, навіть прагненням самих угорців. І Україна має теж реагувати на дії влади Угорщини, особливо, коли вона намагається втрутитися у наші внутрішні справи. Зокрема, на заяви міністра закордонних справ Петера Сійярто, який вважає, що має право коментувати рішення українського Конституційного суду стосовно скасування закону Ківалова-Колєсніченка, який розколював українців.
Україні, каже Димов, не треба підставлятися, варто зважено підходити на етапі підготовки рішень, консультуватися з меншинами. Але нічого подібного, як на сході України, на Закарпатті не відбудеться.
Великої проблеми на Закарпатті ми не отримаємо. Хоча треба відслідковувати можливі провокації. Вже було два інциденти, влаштовані польськими екстремістами з проросійських організацій проти угорців Закарпаття. Україна повинна продовжувати імплементацію мовної статті закону про освіту. Водночас треба проводити консультації, вести переговори. І не варто Угорщині розраховувати на те, що свої внутрішні питання вона зможе вирішити за наш рахунок, – наголошує Димов.
Політолог додає: в України багато фронтів, де ми ведемо боротьбу з російським агресором або його маріонетками, сателітами і васалами. Зокрема, є проугорські сили, які хотіли б повернутися до великої Угорщини і використати події в Україні для своїх реваншистських планів. Тому треба розуміти ризики реалізації пропутінських планів в Україні.
Валерій Димов також зазначає: угорці Закарпаття стали заручниками нехтування Україною обов’язку захистити права національних меншин.
Нагадаємо, Угорщина створила посаду міністра, який відповідатиме за розвиток Закарпатської області. Новий угорський посадовець Іштван Грежа заперечив будь-які натяки на просування сепаратизму на Закарпатті, зауваживши, що угорський уряд прагне виключно діалогу.
В Міністерстві оборони України заявили, що мають намір розмістити батальйон гірсько-штурмової бригади у місті Берегове Закарпатської області біля кордону з Угорщиною.
Раніше Угорщина заявила, що вимагає від України відкласти реалізацію закону про освіту до 2023 року і внести зміни до нього. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що якщо українська влада відкине зауваження Будапешту, то Угорщина блокуватиме важливі для Києва зустрічі на рівні Європейського Союзу та НАТО.
Експерт наголошує, що в ЄС давно вже вказують угорській владі на те, що питання зміцнення влади не відповідає європейським стандартам, навіть прагненням самих угорців. І Україна має теж реагувати на дії влади Угорщини, особливо, коли вона намагається втрутитися у наші внутрішні справи. Зокрема, на заяви міністра закордонних справ Петера Сійярто, який вважає, що має право коментувати рішення українського Конституційного суду стосовно скасування закону Ківалова-Колєсніченка, який розколював українців.
Україні, каже Димов, не треба підставлятися, варто зважено підходити на етапі підготовки рішень, консультуватися з меншинами. Але нічого подібного, як на сході України, на Закарпатті не відбудеться.
Великої проблеми на Закарпатті ми не отримаємо. Хоча треба відслідковувати можливі провокації. Вже було два інциденти, влаштовані польськими екстремістами з проросійських організацій проти угорців Закарпаття. Україна повинна продовжувати імплементацію мовної статті закону про освіту. Водночас треба проводити консультації, вести переговори. І не варто Угорщині розраховувати на те, що свої внутрішні питання вона зможе вирішити за наш рахунок, – наголошує Димов.
Політолог додає: в України багато фронтів, де ми ведемо боротьбу з російським агресором або його маріонетками, сателітами і васалами. Зокрема, є проугорські сили, які хотіли б повернутися до великої Угорщини і використати події в Україні для своїх реваншистських планів. Тому треба розуміти ризики реалізації пропутінських планів в Україні.
Валерій Димов також зазначає: угорці Закарпаття стали заручниками нехтування Україною обов’язку захистити права національних меншин.
Нагадаємо, Угорщина створила посаду міністра, який відповідатиме за розвиток Закарпатської області. Новий угорський посадовець Іштван Грежа заперечив будь-які натяки на просування сепаратизму на Закарпатті, зауваживши, що угорський уряд прагне виключно діалогу.
В Міністерстві оборони України заявили, що мають намір розмістити батальйон гірсько-штурмової бригади у місті Берегове Закарпатської області біля кордону з Угорщиною.
Раніше Угорщина заявила, що вимагає від України відкласти реалізацію закону про освіту до 2023 року і внести зміни до нього. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що якщо українська влада відкине зауваження Будапешту, то Угорщина блокуватиме важливі для Києва зустрічі на рівні Європейського Союзу та НАТО.
З 1991 усе Закарпаття є Україною. Етнічні межі угорці не поширються на все Закарпаття, а лише на частину. Гітлер по договору уступив Сталіну Карпатську Україну, а після війни до українського Закарпаття діливши кордони як Москві хотілось приєднали й частину угорських сіл. Після 2-ї світової багато таких крайців кордонів не по етнічних кордонах, але це немає значення якщо люди нормальні. Конфлікти потрібні лише москалям диким, тому вон ий угорців підбурюють, а політики в Києві підігрують порушивши угоду з угорцями 1991 року, де їм були школи їх мовою і можливість розвитку на аналогічні українські в Угорщині. Більшість Росії не було Росією – це різні народи, Чечню, Кавказ як повертали назад пілся проголошеннян ими Незалежності? Українці розберуться з угорцями самі без падлючих мсокалів, які лише вміють комусь заважати жити.