Напевно кожен, хто хоча б починав вивчати англійську мову, помічав різницю вимови здавалося б одних і тих самих слів в екранізаціях, піснях або навіть звичайних відео в додатку. Слова звучать зовсім інакше, але при цьому виявляється, що вони мають однакове значення. То в чому ж різниця між американською та британською англійською? І чому багато хто з тих, хто вивчає англійську, прагнуть пройти курс в США, аби підтягнути рівень і позбутися акценту.
Як виник американський діалект?
За часів війни за незалежність майже 90% населення в Америці були англійцями. Таким чином національною мовою нової незалежної країни стала англійська. Важливо розуміти, що мова – величина непостійна. У ньому регулярно відбуваються зміни. Слова чи фрази старіють, на їхні місця приходять нові. У зв’язку з цим оновлюються або додаються граматичні правила.
США відокремлені від Великобританії великою відстанню, що сприяло успішної комунікації. Таким чином, американська англійська почала розвиватися у своєму власному ритмі, в середовищі величезної кількості переселенців з інших населених пунктів. Саме це і призвело до тієї самої різниці, що спостерігається сьогодні.
Відмінності у вимові та написанні
Фонетика є першою ознакою різниці. За інтонацією та вимовою неважко обчислити, який саме діалект використовується співрозмовником.
Класичні приклади:
- стислість голосних в американському діалекті та їх протяжність у британському варіанті;
- наявність звуку r слідом за голосною в американському варіанті та зникнення цього звуку в британській версії.
Зрозуміло, лише цим відмінність у британському та американському англійському написанні чи фонетиці не обмежена. В основному на мову впливають граматичні норми діалекту, а таких справді чимало.
Граматичні відмінності
Якщо говорити про граматичні правила, американський варіант англійської тяжіє до спрощення і не приховує цього. Наприклад, американці не вживають у своїй промові всі 16 стандартних часів англійської мови. Навіть з ключовими маркерами, що вказують на конкретний часовий відрізок, вони можуть використовувати один час, замість іншого. Наприклад, це використання Past Simple замість Present Perfect або Past Perfect.
Щодо спрощень, вони виявляються, наприклад, у таких моментах:
- перехідні та доповнювані дієслова, вільне вживання додаткових дієслів;
- координація іменників. Наприклад, це застосування деяких з них тільки в однині;
- специфічне ставлення до артиклів, прислівників та прийменників. Зокрема, відмова від обов’язкового використання артикля в певних конструкціях.
Серйозна відмінність англійської мови від американської проглядається в основних правилах словотвору. Хорошим прикладом цього може бути формування прислівників, які характеризують звичку робити що-небудь у конкретний час. Так, для цього суфікс -s додається до іменників, які позначають час доби, день тижня і таке інше.
У разі сучасності в американської версії англійської виникає дедалі більше скорочень стандартних розмовних конструкцій. Це ще один варіант спрощення граматики, який, до речі, не допускається у британському варіанті. Наприклад, замість I want to американці кажуть I wanna. Або замість I got to використовують скорочення I gotta.
Відмінність у лексиці
Чим відрізняється британська англійська від американської стає ще помітнішою, якщо звернути увагу на лексику. Насамперед у словнику американського варіанта, крім скорочень, досить багато різних неологізмів.
Якщо порівняти американський діалект із британським, можна виділити три основні пункти:
- Базовий лексичний запас – слова, які у обох випадках мають однакове значення, а таких багато.
- Вираз загальних понять різними словами. Наприклад, квартира в англійській версії звучатиме, як flat, а в американській – аpartment.
- Наявність слів та фраз, які не мають аналогів. Наприклад, в американській англійській це to fly into rage (що означає «розлютитися»), а в англійській – to blow one’s top (що означає «пустити пил в очі»).
З іншого боку, не можна не відзначити, що до британської лексики з часом проникає все більше так званих американізмів. Тому різниця в словниковому запасі поступово стирається і, ймовірно, в якийсь момент стане зовсім непомітна.
Який варіант обрати для вивчення
Який діалект правильніше вибрати для вивчення базового або максимального рівня – непростий для новачка вибір. Серед філологів не вщухають суперечки у тому, який варіант англійської більше рекомендується вивчення. З одного боку, британський варіант – це класика, з іншого, кількість носіїв американського діалекту переважає, і це дає більше свободи спілкування. Адже саме цього шукають ті, хто береться за вивчення англійської.
Насправді немає істотної різниці в тому, який варіант вибрати для вивчення. Носії обох діалектів без проблем розуміють одне одного. Таким чином, можна вільно використовувати американську англійську в Лондоні або британську – у Вашингтоні.
