З лютого 2026 року в Івано-Франківську спостерігаються часті затори на основних вулицях (Галицькій, Січових стрільців, Мазепи, Коновальця, Незалежності, Північному бульварі), особливо в години пік (7:00-9:00 та 17:00-19:00).
Місцева влада й експерти з транспортного планування визначають низку причин заторів у Франківську. Це — і зростання кількості автомобілів, і брак аналітичних даних про стан трафіку в місті, і відсутність належних умов для велосипедистів та громадського транспорту, і дороги, які понищила остання зима.
З початком повномасштабної війни Івано-Франківська міська рада недофінансовує інфраструктуру, адже це дає змогу спрямовувати більше грошей на потреби Сил оборони. Водночас будівництво багатоповерхівок у місті не припиняється й продовжує навантажувати транспортну систему. Це, каже заступник міського голови Михайло Смушак, є головною проблемою.
Чому Івано-Франківськ потерпає від заторів і чи можливо тепер змінити ситуацію — у матеріалі Суспільне.
Затор на дорозі у Франківську. Суспільне Івано-Франківськ
“Ми називаємо це “великим виселенням народів”
Увечері 5 березня разом з волонтеркою Галею Тягур їздимо автомобілем вулицями Івано-Франківська.
“Уже по п’ятій (після 17:00 — ред.), ми вже в заторі “тягнемося”. Затор стоїть бозна-куди, на бульвари. Щоб забрати дитину зі школи на Довгій (я з Вовчинецької їду), треба виїжджати за 40 хвилин до того часу, як треба забрати. Якщо о 17:30, значить, о 16:50 треба виїхати”, — каже Галя Тягур.
Галя Тягур. Суспільне Івано-Франківськ/Степан Пенкалюк
Зі слів жінки, затори у місті стали особливо відчутними з початком потепління у лютому.
“Загострення заторів почалося, коли прийшла відлига, почав сходити сніг разом з дорогами. У нас тут — дуже популярна практика. Але, мабуть, цього року — в рази гірше, тому що зима була довга і з морозами, снігами”, — розповідає Галя Тягур.
З її слів, найбільші проблеми із заторами в місті — під час добирання з мікрорайону Пасічна в центр і назад.
“Тому що наш міст бажає кращого вже давно. Тому всі напрямки були максимально завантажені, а фактично проїзними були тільки центральні дві смуги. Почалися дикі затори. Ті, хто живе в мікрорайоні Пасічна і добирався в центр на роботу, виїжджали за півтори години до зазначеного часу, бо не встигали доїхати”, — говорить Галя Тягур.
Жінка каже, що у п’ятницю після обіду у Франківську починається “велике виселення народів”, бо всі намагаються виїхати з міста на вихідні. Також багато заторів у неділю увечері, коли люди повертаються.
“А скільки велодоріжок ми збудували за останні п’ять років?”
Першою причиною заторів у Івано-Франківську є масова автомобілізація, каже спеціаліст із транспортного планування Юрій Лозовенко.
“Як тільки у людей з’являється машина, її починають використовувати як єдиний і основний засіб пересування. Навіть якщо це невеликі відстані”, — говорить експерт.
Водночас, продовжує Юрій Лозовенко, належних альтернатив, тобто умов для велосипедистів, громадського транспорту чи пішоходів, місто не створило. Це визнає і заступник міського голови, директор департаменту благоустрою, інфраструктури, житлової та комунальної політики Михайло Смушак.
Спеціаліст із транспортного планування Юрій Лозовенко. Суспільне Івано-Франківськ/Степан Пенкалюк
“А скільки велодоріжок ми збудували за останні п’ять років? Жодної. Громадський транспорт: от скільки ми нових автобусів закупили? У нас була програма, ми її просто не виконали. До 2025 року на цей час наш весь транспорт мав бути комунальним”, — розповідає Михайло Смушак.
“Місто заселяється набагато більшими темпами, ніж ми розвиваємо інфраструктуру”
Затори у містах спричиняє й будівництво багатоповерхівок чи торговельних центрів, пояснює експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов.
“Запуск певного будівельного об’єкта може бути причиною локальних заторів, які навіть перетворюються на глобальні міські затори. Навіть магазин може створити серйозні проблеми для ділянки в місті, для громадського транспорту, навіть екстреного транспорту. Тому це — жахливо”, — пояснює Дмитро Беспалов.
Він додає: у світі для прорахунку впливу об’єкта будівництва на трафік фахівці проводять спеціальні оцінки.
“Так звані “transport impact assessment” — оцінка впливу на трафік. Це — спеціальна робота з транспортного моделювання, симуляція запуску об’єкта, як не допустити потім проблем. Бізнесмен-інвестор має також вкластися у певний об’єкт інфраструктури; наприклад, можна тут запустити торговельний центр, але якщо отам-от поставити світлофор, і не за гроші платників податків, а за гроші об’єкта будівництва”, — пояснює Дмитро Беспалов.
Експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов. Суспільне Івано-Франківськ
Від початку повномасштабної війни в Івано-Франківську транспортна система не витримує темпів будівництва й кількості автомобілів, каже заступник міського голови Михайло Смушак.
“Давайте порахуємо, скільки нових будинків з’явилося в Івано-Франківську за останні 5-6 років, і порівняємо, скільки нових доріг ми збудували, скільки нових паркінгів, скільки розв’язок, мостів. Місто будується, розвивається, заселяється набагато більшими темпами, ніж ми розвиваємо і вкладаємо грошей в інфраструктуру”, — розповідає Михайло Смушак.
Про недофінансування інфраструктури говорить і Юрій Лозовенко.
“Влада системно ігнорує. При чому я не говорю про конкретних виконавців, я кажу саме про розпорядників грошей — про депутатський корпус, який не голосує за виділення достатніх грошей на інфраструктуру. Основна причина криється в тому, що гроші, які мали б виділятися на інфраструктуру, не виділяються”, — каже Юрій Лозовенко.
“Див не буває: не можна за п’ять років не зремонтувати жодної дороги, і сподіватися, що ми будемо витягувати”
Брак грошей, говорить Михайло Смушак, вплинув на погіршення стану доріг після зими, що, зокрема, й призвело до збільшення заторів у Івано-Франківську.
“У дороги треба вкладати гроші, їх треба капітально ремонтувати. Див не буває: не можна за п’ять років не зремонтувати капітально жодної дороги, і сподіватися, що ми будемо “витягувати” те, що було. Так, якщо би зима була теплою, безсніжною, безморозною, ми б “витягнули” так само, як минулого року. Але з кожним роком дороги стають гіршими”, — пояснює Михайло Смушак.
Затор у середмісті Франківська. Суспільне Івано-Франківськ
Івано-Франківська міська рада, продовжує Михайло Смушак, обрала пріоритетом для фінансування допомогу Силам оборони. Такий підхід, каже Дмитро Беспалов, є абсолютно правильним, однак має межі.
“Оборона — важливіша за дороги. Але, я думаю, до певної міри. Тобто, якщо ми дійдемо до руйнування доріг, це буде вже загроза національній безпеці, тому треба обов’язково це не впустити. Я цілком розумію міста заходу України: вони сильно вкладаються, дотують у бойові підрозділи, й це — дуже важливо. Я це все тільки вітаю”, — розповідає Дмитро Беспалов.
Галя Тягур каже: коли залатали вчергове ями на мосту, це “покращило трохи ситуацію”. Проте на вулицях Довженка, Коновальця, Чорновола “проїхати неможливо”.
“Ти з однієї ями попадаєш у другу. І таких вулиць — дуже багато. Чому назвала саме ці вулиці? Бо я ними їжджу. Розумію, що у країні — повномасштабна війна. Але з іншого боку, приїжджають хлопці з “гарячих точок” і кажуть: “Це — дурного робота, але там роблять дорогу, там можна десь проїхати. А в нас не можна”, — розповідає Галя Тягур.
Жінка — волонтерка і зацікавлена, щоб на Збройні сили України донатили більше.
“Але якщо я на цих дорогах знищу свою машину, то витрачу ці гроші на те, щоб ремонтувати її, а не задонатити й зробити щось для ЗСУ. Воно все взаємопов’язане”, — пояснює Галя Тягур.
“Місто не управляє трафіком, а трафік управляє містом”
Крім облаштування якісної інфраструктури, каже Дмитро Беспалов, місто повинне моніторити й аналізувати стан транспортної системи: середні швидкості, трафіки, пасажиропотоки.
Вулиця Шевченка у Франківську. Суспільне Івано-Франківськ
“Дані про затори, тобто де яка швидкість, можуть надати умовні агрегатори й сервіси таксі. Bolt абсолютно знає, де яка середня швидкість. Інтенсивності — це здебільшого камери. У нас по містах встановлені “мільйон мільярдів” камер, деякі прямо “з коробки” рахують трафік, деякі — пішоходів і велосипедистів. Це все треба зібрати. Якщо ваше місто цього не знає і вважає, що це збирати неможливо чи недоцільно, тоді воно не управляє трафіком, а трафік управляє містом”, — говорить Дмитро Беспалов.
Спеціаліст із транспортного планування Юрій Лозовенко каже, що виконавчий комітет міськради не має достатньо аналітичних даних про транспортну систему й часто організовує рух на основі “особистого досвіду”.
“У нас немає системного мислення, у нас немає наукового підходу. Вибачте, у нас маршрути громадського транспорту з’являються на основі “хтось там подзвонив, попросив” або “мер особисто вирішив”. Так не буває, так не працює. Має бути науковий підхід, підрахунок пасажиропотоків, ефективність. Цього всього немає. У нас, грубо кажучи, немає актуальної транспортної моделі міста, щоб розуміти, хто чим куди і скільки користується”, — каже Юрій Лозовенко.
Затор на вулиці у центрі Франківська. Суспільне Івано-Франківськ
Михайло Смушак говорить, що Івано-Франківськ хотів би мати інструменти для повноцінного моніторингу й аналізу ситуації з транспортною системою, як у європейських містах. Однак, з його слів, грошей на такі інструменти поки немає.
“На жаль, поки що такої системи ми не можемо збудувати, тому що треба інвестувати ресурс, якого поки що немає. Ніхто нам навіть не обіцяє його дати зараз. Що ми можемо знайти в тому чи іншому сегменті, ми ці дані, звичайно, використовуємо для аналітики. Те, що робиться, робиться на основі спостережень. Наприклад, моделювання”, — пояснює Михайло Смушак.
Експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов говорить, що такий підхід є неефективним.
“Якщо у Франківська немає транспортної моделі, то я боюся, що у вашій лікарні немає апарата МРТ чи КТ. Ви лікуєте наосліп, і це — дуже погано. Робити транспортне планування наосліп без даних, аналітики й моделювання, це все одно, що лікувати без аналізів і комп’ютерної томографії — може допоможе, може не допоможе. Але, чесно кажучи, бути пацієнтом такого лікаря я б не хотів”, — розповідає Дмитро Беспалов.
“Ми маємо платити справжню ціну за поїздки на автомобілях”
Розвантажити місто від автомобілів можна, підвищивши собівартість проїзду, пояснює Дмитро Беспалов.
Затор у середмісті Франківська. Суспільне Івано-Франківськ
“Ми маємо платити справжню ціну за поїздки на автомобілях, тому що вони — дуже дорогі в собівартості. Треба мати велику систему доріг, які потрібно обслуговувати. Ми говоримо про платне паркування, тому що тримати величезні площі під автомобілі у центрі міста, що не рухаються, не генерують податки й якесь благо, це — величезні витрати. Якщо це все порахувати, вийде певна собівартість використання автомобіля в місті, й за це треба платити”, — радить Дмитро Беспалов.
Зі слів спеціаліста з транспортного планування Юрія Лозовенка, вартість паркування у середмісті Івано-Франківська є занизькою.
“Завдання платної парковки — регулювати попит на поїздки на автомобілі. Сьогодні вартість — 10 гривень за годину. Вибачте, за день стояння машини — це всього лише чашка кави, хоч капучино коштує 90 гривень у центрі міста. Що дорожча парковка, то менше людей, охочих брати автомобіль, щоб запруджувати тісні вулиці центру міста, й не тільки центру”, — пояснює Юрій Лозовенко.
Михайло Смушак говорить, що зараз у середмісті Івано-Франківська майже не залишилося місць для безкоштовного паркування. Також, з його слів, посилено працюють інспектори з паркування, які штрафують водіїв, що залишають авто на тротуарах чи зелених зонах.
“Ми абсолютно розуміємо, як у кожному європейському цивілізованому місті, що ближче до центру, то має бути дорожче. Єдиний момент, що в нас є деякі недобросовісні приватні оператори. Ми чекаємо на завершення договорів з ними, щоб передати ці парковки у комунальне підприємство. І тоді ми готові розглядати тарифи. Для тих операторів, які сьогодні справно сплачують паркувальний збір, влаштували майданчики. Ми, як міська влада, обов’язково готові підтримати підняття їхніх тарифів на паркування вже сьогодні”, — каже Михайло Смушак.
Заступник міського голови, директор департаменту благоустрою, інфраструктури, житлової та комунальної політики Михайло Смушак. Суспільне Івано-Франківськ/Степан Пенкалюк
Цьогоріч, зі слів заступника міського голови, місто планує підвищити тариф на паркування у середмісті з 10 до 20 гривень за одну годину.
“Є відповідна постанова, яким чином рахуються тарифи, й вони мають бути пораховані відповідно до цієї постанови. Не можна собі ставити, брати “зі стелі” ці цифри. Мають бути відповідні розрахунки. Ми в цьому році прийдемо до збільшення тарифів на паркування і на перевезення у громадському транспорті”, — розповідає Михайло Смушак.
“Вісім мільйонів — буде велодоріжка, нема восьми мільйонів — нема велодоріжки”
У грудні 2025 року міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків анонсував розробку програми подолання заторів із залученням німецьких спеціалістів. 19 лютого в етері на радіо “Західний полюс” він запропонував, аби в парні дні їздили автомобілі з парними номерами й навпаки. А містянам рекомендував частіше користуватися громадським транспортом або велосипедами.
“Влада рекомендує пересісти на велосипеди. Мені от дуже цікаво: сама влада їздить на велосипедах щодня? Чи тільки коли треба велодень провести? Бо насправді не так легко пересісти на велосипед, коли ти не підготовлений. У нас велодоріжки є тільки де-не-де”, — каже Галя Тягур.
Юрій Лозовенко зауважив, що різні транспортні стратегії у місті розробляються з 2015 року, однак вони, з його слів, не виконуються.
“Доки Шевченка не працює як пішохідна вулиця, доки не впроваджений механізм контролю за в’їздом на вулицю Шевченка, будь-які подібні ініціативи є не більше, ніж голий популізм, не підкріплений жодною статистикою, жодним аналізом, жодною дієвістю, ефективністю. Хто буде це впроваджувати і як? От почніть з вулиці Шевченка, почніть з перехоплювальних паркінгів, потім спробуйте впровадити смуги громадського транспорту на Галицькій і Незалежності”, — пояснює Юрій Лозовенко.
Експерт Дмитро Беспалов зі свого боку пропонує владі Івано-Франківська організувати дорожній рух з пріоритетом для велосипедистів, пішоходів і громадського транспорту.
“На кожному з перехресть пропускна здатність для велосипедистів може бути співставною або навіть перевищувати пропускну здатність для автомобілів. Це може бути частина політики, й це — інженерне рішення. Не треба запитувати президента країни чи міністра інфраструктури, чи можна так зробити в моєму місті. Можна абсолютно”, — каже Дмитро Беспалов.
Заступник міського голови Михайло Смушак говорить, що в умовах недофінансування інфраструктури місто “підтримує те, що є, і розвиває те, на що виділяють гроші”.
“Ми, як міська влада, теж є обмежені й не можемо робити те, на що не передбачено грошей. У велодоріжку треба вкласти гроші. Наприклад, по Надрічній рахували — вісім мільйонів. Є вісім мільйонів — буде велодоріжка, нема восьми мільйонів — нема велодоріжки. І так — у всьому”, — пояснює Михайло Смушак.
Він додає: Івано-Франківськ може розвинути інфраструктуру до європейського рівня, якщо вкладе “немалі гроші”.
Водночас, говорить експерт Дмитро Беспалов, зараз місту необхідно знайти системний підхід до розв’язання проблем з інфраструктурою, зокрема в транспортній системі.
“Транспортний колапс — це клінічна смерть. Мені, як транспортному планувальнику, набагато страшніша деградація транспортної системи, коли завтра трошечки гірше, ніж сьогодні. Це — повільне вмирання”, — підсумовує Дмитро Беспалов.
