Нацбанк опустив офіційний курс гривні на 25%. Хто виграє, хто програє і що буде далі?
“Бажаю всім 36,6”. 21 липня традиційне побажання президента Володимира Зеленського часів пандемії заграло новими барвами.
Цього дня Національний банк уперше з початку активної фази війни підвищив офіційний курс долара до 36,57 грн, пише Економічна Правда.
Своє рішення регулятор пояснив зміною внутрішніх та зовнішніх умов існування української економіки. За останні п’ять місяців долар зміцнився майже проти всіх валют через зростання побоювань у світі щодо початку нової рецесії.
Та й на внутрішньому ринку українці більше орієнтувалися на готівковий курс долара, а не на офіційний.
Як рішення НБУ щодо валютного курсу вплине на гаманці українців та роботу вітчизняного бізнесу?
Що сталося?
Зранку 21 липня Нацбанк оновив низку валютних обмежень, запроваджених у перший день вторгнення Росії. Зокрема, офіційний курс долара, зафіксований 24 лютого на рівні 29,25 грн, підвищили на 25% до 36,5686 грн за дол.
“Війна триває майже п’ять місяців. За цей час відбулися суттєві зміни в нашій та світовій економіці. У таких умовах офіційний курс гривні на рівні 24 лютого вже не відповідає реаліям та поступово втрачає роль якоря для очікувань.
Враховуючи це, Національний банк здійснює разову корекцію офіційного курсу гривні до долара”, – пояснив голова центробанку Кирило Шевченко.
У Нацбанку очікують, що підвищення курсу вирішить кілька проблем.
По-перше, збільшить приплив валютної виручки, бо експортери та айтівці почнуть активніше заводити валюту в Україну, а не тримати її на закордонних рахунках.
По-друге, зменшить обсяги спекуляцій, які виникали через велику різницю між офіційним та готівковим курсами, а також стабілізує курсові очікування бізнесу та населення.
Що ще Нацбанк змінив в операціях з валютою?
Крім зміни офіційного курсу долара, НБУ оновив низку інших обмежень, запроваджених після 24 лютого. Деякі з них регулятор послабив, а деякі посилив.
По-перше, Нацбанк дозволив громадянам купувати безготівкову валюту у банках для поповнення валютних депозитів. Робити це можна в межах ліміту, який становить еквівалент 50 тис грн на місяць.
Досі, якщо не йшлося про імпортерів, валюту можна було купити лише на готівковому ринку: у небанківських, а згодом – і в банківських обмінних пунктах.
Банки могли продавати населенню валюти рівно стільки, скільки її в нього купили, тож знайти долари чи євро в касах банків вдавалося не завжди. Безготівкові операції з купівлі валюти, зокрема через застосунки, були заборонені.
Раніше Нацбанк не раз повідомляв, що одним з ключових чинників попиту населення на валюту була потреба в заощадженнях.
Люди скуповували долари через побоювання щодо подальшого знецінення гривні. Ці побоювання особливо посилилися в умовах невизначеності, пов’язаної з війною.
Уряд хоче, щоб НБУ друкував ще більше грошей та ще і щороку. Чим це загрожує?
Дозволивши купівлю валюти для поповнення депозитів, НБУ задовольнить цю потребу. При цьому придбана валюта залишиться в банківській системі і менше тиснутиме на золотовалютні резерви.
По-друге, регулятор оновив низку вимог щодо розрахунків за кордоном.
Так, обмеження щодо зняття готівкової валюти з гривневих карток за кордоном змінилося з еквівалента 50 тис грн на місяць до еквівалента 12,5 тис грн на тиждень.
Ліміт переказів коштів за кордон на рахунки інших громадян зменшили з еквіваленту 100 тис грн на місяць до еквіваленту 30 тис грн на місяць.
Також Нацбанк встановив обмеження на розрахунки картками за кордоном у розмірі 100 тис (у гривневому еквіваленті) з усіх гривневих рахунків клієнта в одному банку.
Як це вплине на готівковий курс?
Курси валют на готівковому ринку відреагували на підвищення офіційного курсу різким стрибком.
Уже в обід 21 липня середній курс долара на чорному ринку виріс майже на дві гривні порівняно з ранковим курсом до 39 грн за дол, але ближче до вечора знизився до 38 грн за дол.
Імовірно, на такий ріст курсу частково впливала спекулятивна складова, тож не виключено, що гривня на готівковому ринку ще зміцниться. Щонайменше, так вважають у Національному банку.
“Ми бачили, що в травні-червні курс коливався в обидва боки. Не виключено, що такі коливання триватимуть, але жодних підстав для паніки немає”, – повідомив ЕП заступник голови НБУ Юрій Гелетій.
Він запевнив, що Нацбанк продовжуватиме політику фіксованого курсу і за потреби буде вживати додаткові заходи, аби боротися з його необґрунтованим зростанням.
“Ми залишаємося на варті курсової стабільності. За необхідності готові застосовувати додаткові заходи для зниження курсових коливань та захисту міжнародних резервів”, – додав він.
Власне, одна з валютних ініціатив Нацбанку – дозволити безготівкову купівлю валюти населенням для поповнення депозитів – має зменшити попит на валюту на готівковому ринку.
Тепер покупці готівкової валюти зможуть придбати долари та євро в банків, оформивши валютний депозит. У цьому випадку людина навіть виграє, адже, на відміну від готівки, на депозитні кошти нараховуватимуться відсотки.
Правда, виграш буде мізерним: середні ставки за доларовими депозитами в українських банках коливаються від 0,84% до 1,26% річних, за депозитами в євро – 0,5-0,77% річних залежно від термінів.
Що тепер буде з цінами?
За офіційним курсом валют розраховуються експортери та імпортери, тому його зростання на 25% спричинить автоматичне подорожчання імпортних товарів.
Ба більше, оскільки Україна імпортує все пальне, то зростання офіційного курсу призведе до подорожчання бензину, дизельного пального та автогазу і, як наслідок, до підвищення цін на вітчизняні товари через більші витрати на логістику.
“Хоча більшість імпортерів подумки орієнтувалися на готівковий курс, проте продукція, наприклад, бензин, завозилася в країну за курсом 29,5. Зараз пальне має подорожчати, що вплине на всі ціни.
Нацбанк діє в ситуації, коли в нього нема доброго рішення, є лише погане і дуже погане. Так буде до кінця війни”, – наголошує аналітик Dragon Capital Сергій Фурса.
Емісія грошей – не вихід. Потрібні інші методи для підтримки економіки
Інфляція в Україні і так б’є багаторічні рекорди. У червні ціни в Україні виросли на 21,5% порівняно з червнем 2021 року. Після росту офіційного курсу долара інфляція лише пришвидшиться.
За розрахунками НБУ, зниження офіційного курсу гривні призведе до росту інфляції на 2-3 відсоткові пункти. Подорожчання пального збільшить річну інфляцію на 0,6-0,8 відсоткового пункту.
Загалом інфляція у 2022 році, прогнозує регулятор, перевершить 30% у річному вимірі. У 2023 році вона становитиме 20,7%, у 2024 році – 9,4%.
Хто виграє від росту офіційного курсу?
Хоча підвищення курсу долара прискорить знецінення гривні, воно піде на користь експортерам, уряду та Нацбанку.
Експортери зможуть продавати валютну виручку в Україні за курсом, наближеним до курсів в обмінних пунктах.
Коли офіційний курс долара становив 29,25 грн, багато експортерів скаржилися, що держава “експропріює” в них частину зароблених коштів, не дозволяючи обміняти отриману валюту за готівковим курсом.
Крім того, зниження курсу гривні збільшить конкурентоспроможність українських експортерів на світових ринках, особливо в ЄС. За останні пʼять місяців американська валюта суттєво зміцнилася, зокрема до євро.
Із зафіксованим на попередньому рівні курсом долара українські виробники втрачали конкурентоспроможність на ринку ЄС, бо гривня зміцнювалася щодо євро разом з доларом.
Девальвувавши гривню, Нацбанк дасть стимул для розвитку бізнесам експортерів, гривневі надходження яких зростуть.
Допоможе рішення НБУ й уряду.
По-перше, вищий офіційний курс збільшить надходження до бюджету від податків з імпорту, які парламент повернув з 1 липня.
По-друге, це рішення збільшить гривневий еквівалент отриманої урядом офіційної міжнародної допомоги від іноземних партнерів. Як наслідок, державі буде легше закривати дірку в бюджеті розміром близько 150 млрд грн на місяць.
Крім того, завдяки успіхам уряду в переговорах про відстрочку виплат за євробондами вищий курс долара не створить додаткового тиску на бюджет.
Хто програє?
Зростання офіційного курсу призведе до росту цін на імпортні товари. В умовах падіння платоспроможності українців це може спричинити зниження попиту на імпортну продукцію та виторгу її продавців.
Цей удар по імпортерах стане другим за останній місяць, адже на початку липня держава повернула ПДВ, мита й акцизи на закордонні товари.
Частково імпортерів можуть замінити українські виробники, однак не всюди.
Від дорожчого імпорту виграють виробники харчів, бо закордонні продукти не будуть конкурувати з українськими аналогами. Замінити ж закордонні авто, побутову техніку чи навіть віконне скло не вийде.
Рішення НБУ підвищити офіційний курс і запровадити додаткові обмеження на безготівкові розрахунки за кордоном викликало хвилю обурення серед українських волонтерів.
Багато дронів, бронежилетів, приладів нічного бачення вони купували за кордоном. Вартість цих покупок часто перевищувала встановлений Нацбанком ліміт 100 тис грн на місяць. Регулятор не вважає це великою проблемою.
“НБУ, враховуючи запити волонтерів, на початку квітня дозволив фізособам переказувати іноземну валюту для купівлі низки товарів за кордоном у межах щомісячного ліміту 400 тис грн (в еквіваленті за офіційним курсом).
До таких товарів належать більшість тих, що постачаються волонтерами”, – сказав Шевченко.
Багато гривні не буває. Чому НБУ увімкнув на повну “друкарський верстат” та які будуть наслідки?
Він зазначив, що НБУ не встановлював жодних обмежень на перекази валюти з рахунків благодійних фондів чи інших юридичних осіб для закупівлі волонтерської допомоги.
“Така можливість існує, причому існує за більш привабливим курсом. Національний банк України завжди підтримував волонтерський рух.
Якщо волонтерські організації потребували підтримки НБУ для забезпечення своєї діяльності, то ми завжди ретельно вивчали ці пропозиції”, – додав очільник регулятора.
Від рішення Нацбанку також програють валютні спекулянти, зокрема так звані карткові туристи.
Через множинність курсів вони виїжджали за кордон, знімали там готівкову валюту за нижчим курсом і продавали її на готівковому ринку в Україні за вищим.
Нові обмеження зроблять такі спекуляції невигідними. Принаймні тимчасово, доки не знайдуться нові схеми обходу обмежень НБУ.
Що буде з курсом далі?
Рішення підвищити офіційний курс долара на 25% у Нацбанку назвали “разовою корекцією”, однак не стали обіцяти, що не переглядатимуть офіційний курс знову.
“На жаль, за поточних умов повернення до плаваючого курсоутворення є дещо передчасним. Відсутні передумови, зокрема, ми аналізуємо стан платіжного балансу та міжнародних резервів.
Наразі цих передумов нема, бо валютний ринок має обмежену здатність до самобалансування”, – пояснив Гелетій.
Прогнози експертів щодо офіційного курсу долара розділилися.
“Якщо не станеться нічого неочікуваного, то до кінця 2022 року не буде потреби змінювати офіційний курс. Значних розходжень між офіційним та “ринковим” курсами не буде.
Якби НБУ підняв курс у травні-червні, то така проблема виникла б. Зараз – ні.
Мені здається, курс на рівні 37 включає в себе всі негативні очікування щодо подорожчання долара, підвищення ставок в США та інших чинників “повзучої девальвації”, – вважає асоційований експерт “CASE-Україна” Євген Дубогриз.
Водночас експерти групи ICU кажуть, що поточне підвищення курсу долара не вирішує всіх дисбалансів в економіці, тому Нацбанку доведеться робити нові кроки в бік девальвації гривні.
“Останні рішення, імовірно, допоможуть зекономити кілька сотень мільйонів доларів. Це немало, проте дисбаланси щомісяця вимірюються мільярдами.
Дуже ймовірно, що нинішнє послаблення гривні не останнє у 2022 році”, – вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
Зрештою, прогнозування курсу валют і в мирний час було такою ж точною наукою, як астрологія. У часи війни, коли невизначеність зросла радикально, передбачити курс неможливо.
