Володимир Путін дав росіянам привід почуватися причетними до “великої держави” і цим маскувати свій комплекс меншовартості, зауважують західні оглядачі, коментуючи результати президентських виборів у Росії, які відбулися 18 березня.
Про це йдеться у статті Наталії Лебідь для сайту “24”.
“Більшість росіян, які мали намір голосувати за Володимира Путіна на виборах у неділю, кажуть, що стабільність є основою їхньої віри в кандидата, хоча чимало молодих виборців вважають, що прийшов час змінити лідера”, – пише британська The Independent.
Financial Express також відзначає “значну лояльність” у ставленні до Путіна з боку російського населення. “Відтоді, як він прийняв керівництво Росією напередодні нового 1999-го року після несподіваної відставки Бориса Єльцина, електоральна влада Путіна була зосереджена на стабільності, тобто на якості, що була заповітною для росіян після хаотичного розпаду Радянського Союзу і “дикого капіталізму” єльцинських років. Але ця стабільність була підкріплена придушенням інакомислення, занепадом незалежних ЗМІ і низхідним контролем політики під назвою “керована демократія”.
Попри те, що російські вибори-2018 “відбулися в четверту річницю анексії Криму, що є одним з найдраматичніших проявів путінського прагнення відновити владу Росії”, й попри те, що ця анексія призвела до серйозних санкцій щодо РФ, які знецінили рубль та завдали потужного удару по економіці країни, “популярність Путіна залишається значною, очевидно, підкріпленою націоналістичною гордістю”, – веде далі Financial Express.
Однак про яку “національну гордість” йдеться? Відповідь на це питання дає Джон Карлін, відомий британський публіцист.
Путін та його спільники розуміють, що їхнє завдання – будь-що не дати людям чесно подивитися в дзеркало – побачити жалюгідність свого становища. Вони вдаються до єдиного доступного їм способу, щоб спробувати поховати свій комплекс меншовартості: намагаються продати ідею, буцімто Росія велика держава, настільки велика, що може вбивати, вторгатися, втручатися – скрізь, де їй заманеться, – пише Карлін.
“Росіянам потрібне зухвальство, аби компенсувати своє вічне страждання, – пояснила мені людина, яка чудово знає росіян, колишня президент Латвії Вайра Віке-Фрейберга. – Це легке знаряддя для здобуття популярності… Їм потрібно почуватися великими!”. І це спрацьовує! Це дуже старий трюк з патріотизмом як останнім притулком негідника, але він переконливо діє на пересічного росіянина. Як писав у “Файненшл таймс” російський кінематографіст Андрій Некрасов, “росіяни відчувають гостріше свою національну ідентичність, коли відчувають зовнішній тиск”, – зазначає британський медійник.
Ти нічого не пуплутав, маскаль?
Своїми коментарями ти лише доказуєш, що ти прихвостень Путіна, такий самий як Коцаба, і Савченко з вашої ж компашки.