Чиновники Кремля на початку листопада почали колективно деескалювати свою риторику щодо застосування ядерної зброї. Втім, у майбутньому вони можуть повернутись до риторичних методів балансування на межі ядерної війни.
Про це повідомляє Правда.іф з посиланням на ISW.
Так, Кремль може продовжувати проводити “ядерні ігри”, щоб спонукати США та їхніх союзників тиснути на Україну. Про це заявили в Інституті вивчення війни.
Чому у листопаді знизився градус ядерних погроз Кремля
Ще 2 листопада міністерство закордонних справ Росії опублікувало заяву про “запобігання ядерній війні”, в якій йдеться, нібито країна-агресор “суворо і послідовно керується постулатом про неприпустимість такої війни, в якій не може бути переможців, і яка ніколи не має бути розв’язана”. Також у відомстві наголосили про свою “прихильність до скорочення й обмеження ядерних озброєнь”.
Російський диктатор Владімір Путін 27 жовтня заявив, що нібито його країні немає потреби застосовувати ядерну зброю проти України, і що Росія нібито ніколи не обговорювала таку можливість, “натякаючи на заяви лідерів західних країн”.
Заступник глави Радбезу Росії Дмітрій Мєдвєдєв так само дедалі більше применшує запеклу ядерну риторику, яку він використав протягом жовтня, і тепер зосередився на просуванні єдності Росії у війні проти України.
Аналітики вважають, що в майбутньому Кремль може використовувати риторичні методи балансування на межі ядерної війни, щоб спонукати США та їхніх союзників чинити тиск на Україну для переговорів.
Але використання Росією ядерної зброї в Україні залишається малоймовірним і Кремль нині робить кроки щодо деескалації своєї ядерної риторики. Ядерні погрози Кремля не змогли підірвати політичну та громадську волю України продовжувати протистояти російському вторгненню,– зазначили в Інституті.
Окрім цього, аналітики зауважили, що зміни риторики Кремля вказують на те, що старше російське військове командування певною мірою усвідомлює величезні витрати за невелику операційну вигоду, яку Росія понесла б за використання ядерної зброї проти України чи НАТО.
